Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Paroles du roi Lemuel. Sentences par lesquelles sa mère l’instruisit.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Que te dirai-je, mon fils? Que te dirai-je, fils de mes entrailles? Que te dirai-je, mon fils, objet de mes vœux?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Ne livre pas ta vigueur aux femmes, Et tes voies à celles qui perdent les rois.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Ce n’est point aux rois, Lemuel, Ce n’est point aux rois de boire du vin, Ni aux princes de rechercher des liqueurs fortes,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
De peur qu’en buvant ils n’oublient la loi, Et ne méconnaissent les droits de tous les malheureux.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Donnez des liqueurs fortes à celui qui périt, Et du vin à celui qui a l’amertume dans l’âme;
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Qu’il boive et oublie sa pauvreté, Et qu’il ne se souvienne plus de ses peines.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Ouvre ta bouche pour le muet, Pour la cause de tous les délaissés.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Ouvre ta bouche, juge avec justice, Et défends le malheureux et l’indigent.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Qui peut trouver une femme vertueuse? Elle a bien plus de valeur que les perles.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Le cœur de son mari a confiance en elle, Et les produits ne lui feront pas défaut.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Elle lui fait du bien, et non du mal, Tous les jours de sa vie.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Elle se procure de la laine et du lin, Et travaille d’une main joyeuse.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Elle est comme un navire marchand, Elle amène son pain de loin.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Elle se lève lorsqu’il est encore nuit, Et elle donne la nourriture à sa maison Et la tâche à ses servantes.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Elle pense à un champ, et elle l’acquiert; Du fruit de son travail elle plante une vigne.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Elle ceint de force ses reins, Et elle affermit ses bras.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Elle sent que ce qu’elle gagne est bon; Sa lampe ne s’éteint point pendant la nuit.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Elle met la main à la quenouille, Et ses doigts tiennent le fuseau.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Elle tend la main au malheureux, Elle tend la main à l’indigent.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Elle ne craint pas la neige pour sa maison, Car toute sa maison est vêtue de cramoisi.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Elle se fait des couvertures, Elle a des vêtements de fin lin et de pourpre.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Son mari est considéré aux portes, Lorsqu’il siège avec les anciens du pays.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Elle fait des chemises, et les vend, Et elle livre des ceintures au marchand.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Elle est revêtue de force et de gloire, Et elle se rit de l’avenir.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Elle ouvre la bouche avec sagesse, Et des instructions aimables sont sur sa langue.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Elle veille sur ce qui se passe dans sa maison, Et elle ne mange pas le pain de paresse.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Ses fils se lèvent, et la disent heureuse; Son mari se lève, et lui donne des louanges:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
Plusieurs filles ont une conduite vertueuse; Mais toi, tu les surpasses toutes.
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
La grâce est trompeuse, et la beauté est vaine; La femme qui craint l’Éternel est celle qui sera louée.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Récompensez-la du fruit de son travail, Et qu’aux portes ses œuvres la louent.
