< Приповісті 31 >

1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
The words of king Lemuel; the oracle which his mother taught him.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
"Oh, my son. Oh, son of my womb. Oh, son of my vows.
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Do not give your strength to women, nor your ways to that which destroys kings.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
It is not for kings, O Lemuel, it is not for kings to drink wine, or for princes to take strong drink,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
lest they drink, and forget the decree, and pervert the justice due to anyone who is afflicted.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Give strong drink to him who is ready to perish; and wine to the bitter in soul:
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Let him drink, and forget his poverty, and remember his misery no more.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Open your mouth for the mute, in the cause of all who are left desolate.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Open your mouth, judge righteously, and serve justice to the poor and needy."
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Who can find a worthy woman? For her price is far above rubies.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
The heart of her husband trusts in her. He shall have no lack of gain.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
She does him good, and not harm, all the days of her life.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
She seeks wool and flax, and works eagerly with her hands.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
She is like the merchant ships. She brings her bread from afar.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
She rises also while it is yet night, gives food to her household, and portions for her servant girls.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
She considers a field, and buys it. With the fruit of her hands, she plants a vineyard.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
She girds her waist with strength, and makes her arms strong.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
She perceives that her merchandise is profitable. Her lamp doesn't go out by night.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
She lays her hands to the distaff, and her hands hold the spindle.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
She opens her arms to the poor; yes, she extends her hands to the needy.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
She is not afraid of the snow for her household; for all her household are clothed with scarlet.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
She makes for herself carpets of tapestry. Her clothing is fine linen and purple.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Her husband is respected in the gates, when he sits among the elders of the land.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
She makes linen garments and sells them, and delivers sashes to the merchant.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Strength and dignity are her clothing. She laughs at the time to come.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
She opens her mouth with wisdom. Faithful instruction is on her tongue.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
She looks well to the ways of her household, and doesn't eat the bread of idleness.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Her children rise up and call her blessed. Her husband also praises her:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
"Many women do noble things, but you excel them all."
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Charm is deceitful, and beauty is vain; but a woman who fears the LORD, she shall be praised.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Give her of the fruit of her hands. Let her works praise her in the gates.

< Приповісті 31 >