< Приповісті 31 >
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
These are the words of King Lemuel—the burden that his mother taught him:
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
What shall I say, O my son? What, O son of my womb? What, O son of my vows?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Do not spend your strength on women or your vigor on those who ruin kings.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
It is not for kings, O Lemuel, it is not for kings to drink wine, or for rulers to crave strong drink,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
lest they drink and forget what is decreed, depriving all the oppressed of justice.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Give strong drink to one who is perishing, and wine to the bitter in soul.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Let him drink and forget his poverty, and remember his misery no more.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Open your mouth for those with no voice, for the cause of all the dispossessed.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Open your mouth, judge righteously, and defend the cause of the poor and needy.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
A wife of noble character, who can find? She is far more precious than rubies.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
The heart of her husband trusts in her, and he lacks nothing of value.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
She brings him good and not harm all the days of her life.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
She selects wool and flax and works with eager hands.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
She is like the merchant ships, bringing her food from afar.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
She rises while it is still night to provide food for her household and portions for her maidservants.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
She appraises a field and buys it; from her earnings she plants a vineyard.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
She girds herself with strength and shows that her arms are strong.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
She sees that her gain is good, and her lamp is not extinguished at night.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
She stretches out her hands to the distaff and grasps the spindle with her fingers.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
She opens her arms to the poor and reaches out her hands to the needy.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
When it snows, she has no fear for her household, for they are all clothed in scarlet.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
She makes coverings for her bed; her clothing is fine linen and purple.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Her husband is known at the city gate, where he sits among the elders of the land.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
She makes linen garments and sells them; she delivers sashes to the merchants.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Strength and honor are her clothing, and she can laugh at the days to come.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
She opens her mouth with wisdom, and faithful instruction is on her tongue.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
She watches over the affairs of her household and does not eat the bread of idleness.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Her children rise up and call her blessed; her husband praises her as well:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Many daughters have done noble things, but you surpass them all!”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Charm is deceptive and beauty is fleeting, but a woman who fears the LORD is to be praised.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Give her the fruit of her hands, and let her works praise her at the gates.