Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Weche mag Ruoth Lemuel, ma gin weche matut ma min mare nopuonje.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Yaye wuoda, yaye wuoda mane anywolo! Winja, in wuoda mane anywolo bangʼ ka Nyasaye osewinjo lemo mane atimonego singruok.
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Kik iket tekri kuom mon, kata nyalo mari kuom jogo maketho ruodhi.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Ok en gima owinjore ne ruodhi, yaye Lemuel, mondo ruodhi omadh math makech, kata jotelo ogomb kongʼo gi chunygi duto,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
nono ka gimetho to wigi diwil gi gima chik ochiko, ma gihiny joma ok nyal ka gitamogi e ratichgi.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Chiw kongʼo ne jogo ma chunygi ool, to math makech ne jogo ma chunygi lit.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Wegi mondo gimethi mondo wigi owil gi chan-gi kendo kik gichak gipar chandruokgi kendo.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Wuo ka ichwako joma ok nyal wacho wachgi gin giwegi, ka ichwako jogo maonge nyalo.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Wuo kendo ngʼad bura kare, chwak ratich jogo ma jochan kod jogo mochando.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Dhako ma kite longʼo en ngʼa manyalo nwangʼo? Nengone oloyo kite ma nengogi tek.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Chwore ogenogo chutho kendo onge gima oreme.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Okelone mana ber, ok hinyruok ndalo duto mar ngimane.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Oyiero yie rombe kod tworo kendo otiyo matek gi lwete.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Ochalo gi yiedhi mag ohala, kokelo chiemo moa kuma bor.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Ochiewo aa e nindo ka pod piny mudho, ochiwo chiemo ne joode to moko omiyo nyiri matiyone.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Omanyo puodho maber mi ongʼiew, kendo kuom ohala moloko opidhogo puothe mag olembe.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Otiyo tijene gi teko duto; kendo oratego e tije motiyo.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Oneno ni gik moloso miye ohala to tache ok tho gotieno.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Ei lwete otingʼo yie rombe kendo omako gir chwecho gi lith lwetene.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Oyawo bade ne joma jochan kendo otero lwete ne jogo mochando.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Ka piny ngʼich, oonge luoro ne joode, nikech giduto girwakore gi nengni mapichni.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Oloso raum ne kitandane, orwakore gi lewni marep-rep maralik ma nengogi tek.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Chwore imiyo luor e dhoranga dala maduongʼ, kama obedoe e dier jodongo mag gwengʼ.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Oloso lewni marep-rep mi ousgi, kendo omiyo johala gik moko.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Orwakore gi teko kod dimbruok; omiyo onyalo bedo mamor e ndalo mabiro.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Owuoyo gi rieko kendo puonj mar adiera ni e lewe.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Orito weche mag ode to ok ocham chiemb mifwadhi.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Nyithinde chungo kendo luonge ni en ngʼat mogwedhi, chwore bende pake, kawacho niya,
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Mon mangʼeny timo gik mabeyo, to in iloyogi duto.”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Ber mar wangʼ wuondo ji, to chia bende rumo; to dhako moluoro Jehova Nyasaye yudo pak.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Miye pak moromo kode mondo onwangʼ kendo we mondo tijene okelne pak e dhorangach mar dala maduongʼ.
