Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Siangpahrang Lemuel lawk, a manu ni a cangkhai e naw teh:
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Bangtelane ka capa, bangtelane ka khe e capa, bangtelane ka lawkkam capa.
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Siangpahrangnaw patenghai karaphoekung napui koe na thaonae poe hanh.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Aw Lemuel, misurtui nei e hoi yamu nei e teh siangpahrangnaw hane nahoeh.
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Hoehpawiteh, net awh vaiteh kâlawk pahnim awh vaiteh mathoenaw hanelah kalanhoehe lah lawkceng awh langvaih.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Meimei kadout e hah yamu pânei awh nateh, lungrei ka thai e hah misurtui pânei awh.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Net awh naseh, a reithainae hah pahnim awh naseh, a lungmathoenae pahnim totouh net awh naseh.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Lawkanaw hanlah dei pouh nateh, due hanelah lawk tâtueng pouh e naw hane hai dei pouh.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Kalan lah lawkceng nateh tamimathoe hoi tamikavout hanlah kâhet pouh.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Yu kahawi apinimaw a hmu thai han. Bangkongtetpawiteh talung phukaawm hlak hai aphuohnawn.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
A vâ ni a lungthin hoi a kâuep teh hawinae awm laipalah awm mahoeh.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
A hring nathung thoenae laipalah hawinae dueng doeh a sak pouh.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Tumuen hoi pahla hah a tawng teh a kut hoi amahmawk ouk a tawk.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Hno ka yawt e long patetlah ao teh, ahlanae koehoi rawca ouk a thokhai.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Amom a thaw teh a imthungnaw hah rawca a paca teh, a sannunaw hah thaw rip a boun.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Lawhmuen hah a khet teh a ran, a tawkphu hoi misur takha a sak.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
A keng dawk tha a kâyeng teh, a kuttha hai a patung.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Hno a yo e a mek tie a panue dawkvah tangmin patenghai hmaiim dout hoeh.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
A kut hoi rahakut a kuet teh, avanglae kut hoi yâcung a kuet.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Tamimathoe hanelah a kut a kâyap, bokheiyah kavoutnaw totouh a kut ni koung a pha.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Tadamtui ka bawt nakunghai a imthungnaw hanelah taki hane awm hoeh, bangkongtetpawiteh a imthungnaw ni dikpalingca e khohna kabet e a khohna awh.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Ama hanlah hni a kawng teh, loukloukkaang e hoi pu doeh a khohna.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
A vâ hai kho longkha koe khobawinaw hoi a tahung toteh mithmaiben e lah ao.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Loukloukkaang e hni a kawng teh a yo, hno kayawtnaw koe taisawm hah a yo.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
A kawng e khohna teh a khaw, ahawi dawkvah ahni teh hmalah a konawm han.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Lungangnae hoi lawk a dei, a lawk teh pahrennae kâlawk lah ao.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
A imthung khosaknae kahawicalah koung a khetyawt, rawca hai pamda laihoi cat boihoeh.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
A canaw a thaw awh teh a manu koe a lunghawi awh. A vâ ni hai a oup van,
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
napui kapap ni kahawicalah a tawk awh toe, hatei nang ni ahnimanaw na tapuet toe, atipouh.
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Raimonae teh dumnae doeh, meihawinae hai a yawmyin doeh. Hatei BAWIPA ka taket e napui teh oup lah ao han.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
A kut hoi a tawk e a paw hah poe awh nateh, longkha koe ama roeroe hah a tawk e ni oup naseh.
