Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Manghai Lemuel kah olka olrhuh. He nen ni amah khaw a manu loh a toel.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Ka ca me tlam lae? Ka bungko lamkah ka capa me tlam lae? Ka olcaeng dong lamkah ka capa me tlam lae?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Na thadueng te huta pum dongah pae tarha boeh, na longpuei te manghai rhoek aka khoe ham ni te.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Manghai Lemuel ham bueng moenih. Manghai rhoek loh misurtui a ok ham moenih. Boeica rhoek long khaw yu a tuep ham moenih.
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
A ok tih a taem te a hnilh atah, phacip phabaem ca boeih kah dumlai te talh ve.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Yu te aka milh taengah, misur te a hinglu aka khahing taengah pae uh.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
O saeh lamtah a khodaeng te hnilh saeh. A thakthaenah khaw koep poek boel saeh.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Olmueh ham khaw, cadah cadum ca boeih kah dumlai ham khaw na ka te ong pah.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Na ka te ong lamtah duengnah neh laitloek pah. Mangdaeng neh khodaeng te khaw tang sak lah.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Tatthai nu he unim aka hmu? Lungvang lakah a phu khaw kuel.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
A boei kah lungbuei khaw anih dongah pangtung tih, kutbuem khaw vaitah pawh.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
A boei te hnothen neh a thuung tih, a hing tue khuiah boethae om pawh.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Tumul neh hlamik a tlap tih a kut naep la a saii.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
thimpom sangpho bangla om tih, amah caak khaw khohla bangsang lamkah hang khuen.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Khoyin ah thoo tih a imkhui ham maeh, a tanu rhoek ham hma a taeng pah.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Khohmuen te a mangtaeng tih, amah kutci neh a lai. Misur khaw a tue rhoe la a tue coeng.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
A cinghen te sarhi neh a yen tih, a bantha khaw a huel.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
A thenpom kah a then te a ten tih, khoyin, khoyin ah a hmaithoi khaw thi tlaih pawh.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Cunghmui te a kut a yueng thil tih, a kutbom neh tahcap a cap.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
A kutpha loh mangdaeng a koihlawm tih, a kut te khodaeng hamla a yueng pah.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
A imkhui boeih loh pueinak a lingdik neh a om dongah, vuel tue ah khaw, a imkhui ham rhih voel pawh.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Hniphaih te amah ham a tah tih, a hnitang neh daidi pueinak khaw om.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
A boei te vongka ah a ming uh tih, khohmuen kah a ham rhoek taengah a ngol sak.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Hni a tah te a yoih tih, lamko te Kanaan taengah a thak.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Sarhi neh rhuepomnah te a pueinak nah tih, hmailong khohnin ah cupcup nuei.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
A ka te cueihnah neh a ang tih, a lai dongah sitlohnah olkhueng om.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
A imkhui ah rhoilaeng khaw a pai tih, thangak buh khaw ca pawh.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
A ca rhoek loh a thoh hang neh anih te a uem uh tih, a boei long khaw anih te a thangthen bal.
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
Huta rhoek loh tatthai la muep a saii uh. Tedae nang long tah amih te a sola boeih na poe coeng.
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Mikdaithen khaw a honghi ni. Sakthen nu khaw a honghi la om. BOEIPA a rhih dongah ni anih te a thangthen.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
A kutci te amah taengah pae uh. A bibi dongah amah te vongka ah thangthen uh saeh.
