< Приповісті 30 >

1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Dagiti pagsasao ni Agur nga anak a lalaki ni Jakeh- ti mensahe manipud iti Dios: Imbutaktak daytoy a lalaki kenni Ithiel, kada Ithiel ken Ucal:
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Pudno nga ad-adda a kaslaak iti ayup ngem iti siasinoman a tao, ken awan ti pannakaawatko a kas iti tao.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Saanko a naadal ti kinasirib, wenno addaanak iti pannakaamo maipapan iti Nasantoan.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Siasino ti nagpangato iti langit ket bimmaba? Siasino ti nangurnong iti angin babaen kadagiti imana? Siasino ti nangurnong kadagiti danum babaen iti pagan-anayna? Siasino ti nangipatakder kadagiti amin a pungto ti daga? Ania ti naganna, ken ania ti nagan ti anakna? Sigurado nga ammoyo!
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Napadasen ti amin a sasao ti Dios, kalasag isuna kadagiti agkamkamang kenkuana.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Saanmo a nayonan dagiti sasaona, di la ket tubngarennaka, ket mapaneknekankanto nga ulbod.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Dua a banag ti dawatek kenka, saanmo ida nga ipaidam kaniak sakbay a matayak:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Iyadayom kaniak ti kinaubbaw ken kinaulbod. Saanmo nga ited kaniak ti kinapanglaw wenno kinabaknang, itedmo laeng iti taraon a kasapulak.
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Ta no addaanak ti adu unay, ilibakkanto ken ibagak a, “Siasino ni Yahweh?” Wenno no pumanglawak, agtakawakto ket ibabainkonto ti nagan ti Diosko.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Saanmo a dadaelen ti dayaw ti tagabu iti sangoanan ti amona, di la ket ilunodnaka ket agbiddutka.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Ti maysa a henerasion a mangilunod iti amada ken saanda a bendisionan ti inada,
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
dayta ti henerasion a nadalus kadagiti bukodda a mata, ngem saanda a nadalusan manipud kadagiti rugitda.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Dayta ti henerasion—anian a nagtangsit dagiti matada ken nakangato dagiti kalub ti matada! —
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
isuda ti henerasion a kasla kampilan dagiti ngipenda, ken kampit dagiti pangalda, tapno sikbabenda dagiti napanglaw iti daga ken dagiti agkasapulan manipud iti sangkataoan.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Adda dua nga annak a babai ti alinta? “Ikkannak ken ikkannak,” ti sangitda. Adda tallo a banag a saan pulos a mapmapnek, uppat a saan pulos a mangibaga iti “Uston”:
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
Lubong dagiti natay, ti aanakan a saan a makaipaay iti anak, ti daga a mawaw iti danum ken ti apuy a saan pulos a mangibaga iti “Uston.” (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Ti mata a mang-uyaw iti ama, ken ti mang-uyaw iti panagtulnog iti ina, sippetento nga iruar dagiti uwak iti tanap dagiti matana, ket kanento isuna dagiti buitre.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Adda tallo a nakaskasdaaw unay para kaniak, uppat a saanko a maawatan:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
ti dalan ti agila iti langit; ti dalan ti uleg iti bato; ti dalan ti bangka iti tengnga ti baybay; ken ti wagas ti lalaki iti balasang.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Daytoy ti wagas ti makikamkammalala—mangan isuna sana punasan ti ngiwatna ken ibagana nga “Awan ti nagbasolak”
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Kadagiti tallo a banag agkintayeg ti daga, ti maikauppat ti saanna a maibturan:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
ti tagabu nga agbalin nga ari; no mabsog iti taraon ti maag;
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
no makiassawa ti babai a mabusbusor, ken no sublaten ti babaonen ti saad ti amona a babai.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Uppat a banbanag iti daga ket babassit ngem nasisiribda unay:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
dagiti kuton ket parsua a saan a nabileg, ngem agisagsaganada kadagiti taraonda iti kalgaw;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
dagiti koneho ket saan a napigsa a parsua, ngem ar-aramidenda dagiti pagtaenganda kadagiti batbato.
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
Dagiti dudon ket awan ti arida, ngem nakalinyada amin nga agmartia.
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
Kadagiti alutiit, maiggamam daytoy kadagiti imam, ngem masarakan ida kadagiti palasio dagiti ari.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Adda tallo a nalimbong iti addangda, uppat a nalimbong iti pannagnada:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
ti leon, ti kapigsaan kadagiti amin nga atap nga ayup- saan a tumallikud daytoy iti aniaman;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
maysa a nataer a kawitan; maysa a kalding, ken maysa nga ari nga adda iti abayna dagiti soldadona.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
No nagbalinka a maag, a mangidaydayaw iti bagim, wenno no agpangpanggepka iti dakes- iyaputmo ti imam iti ngiwatmo.
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Kas iti panangbatil iti gatas a mangpatpataud iti mantikilya, ken kas iti panagdara ti agong ti maysa a tao no matiritir daytoy, kastoy met laeng ti mapasamak iti unget a mangpataud ti apa.

< Приповісті 30 >