< Приповісті 7 >

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Anakko, salimetmetam dagiti sasaok ken idulinmo dagiti bilbilinko iti kaunggam.
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Salimetmetam dagiti bilbilinko ket agbiagka ken salimetmetam ti pagannurotak a kas iti panagaywanmo iti bukelbukel dagiti matam.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Igalutmo dagitoy kadagiti ramaymo; isuratmo dagitoy dita pusom.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Kunaem iti kinasirib, “Sika ti kabsatko a babai,” ken awagam a kabagiam ti pannakaawat,
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
tapno maiyadayodaka iti manggargari a babai, manipud iti babai a makikamkamalala babaen iti nalamuyot a sasaona.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Timman-awak manipud iti tawa ti balayko,
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
ket nakitak ti adu nga agtutubo a lallaki a saan pay a nasuroan. Nakitak manipud kadagiti agtutubo ti maysa nga agtutubo a lalaki nga awan ammona.
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Magmagna dayta nga agtutubo iti kalsada nga asideg iti balay ti babai nga adda iti nagsabatan ti kalsada, ket nagturong isuna iti balay ti babai-
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
sumipnget idi, sardam, iti karabianna ken nasipnget.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Ket adda babai a nangsabat kenkuana sadiay, nakakawes a kas iti maysa a balangkantis, ken ammo ti babai no apay nga adda isuna sadiay.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Naariwawa ken nasukir isuna, saan nga agtaltalinaed dagiti sakana iti pagtaengan-
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
ita ket adda kadagiti kalsada, damdama ket adda iti pagtagilakuan, agpadpadaan isuna iti amin a suli.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Ginammatanna ngarud ti agtutubo sana inungngoan, ket napuskol ti rupana a kinunana kenkuana,
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
“Nangidatagak iti daton a pakikappia ita nga aldaw, binayadakon dagiti karik,
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
isu a rimmuarak a makisinnarak kenka, a sigagagar a mangsapul kenka, ket nasarakankan.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Inap-apak ti pagiddaak, kadagiti de kolor a lino manipud Egipto.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Binangbangloak ti pagiddaak iti mirra, aloe ken kanela.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Umayka, agpennekta iti ragsak inggana no bigat; agragsakta iti kasta unay iti nadumaduma a kita ti panagkaidda.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Awan ti asawak idiay balay; nagdaliasat isuna iti adayo.
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Nangitugot isuna iti sangasupot a kuarta; agsublinto isuna iti aldaw ti kabus.”
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Inallukoyna ti agtutubo gapu iti makagargari a panagsasaona, ken naallukoyna isuna babaen iti nalamuyot a panagsasaona.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Simmurot ti lalaki iti babai a kas iti maysa a kalakian a baka a maipan iti pagpartian, wenno kas iti maysa nga ugsa a napalab-ogan,
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
agingga nga adda pana a simmalput iti dalemna- wenno kas iti billit nga agdardaras nga agturong iti silo, saanna nga ammo a kasukat daytoy ti biagna.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Ket ita, annakko, denggendak; ipangagyo ti ibagbagak.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Saan koma a maibaw-ing ti pusoyo kadagiti aramidna; saankayo a paiyaw-awan kadagiti dalanna.
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Adun ti dinadaelna a biktima; saandan a mabilang.
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol h7585)
Ti balayna ket adda iti dalan nga agturong iti sheol; agpababa daytoy kadagiti siled ti patay. (Sheol h7585)

< Приповісті 7 >