Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Думите на Якововия син Агур, Маасовия цар, Който той изговори: - Изморих се, о Боже, изморих се, о Боже, Изнурих се;
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Защото съм по-скотски от кой да бил човек, И нямам човешки разум;
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Понеже не научих мъдрост, Нито имам знание за Всесветия.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Кой е възлязъл на небето и слязъл? Кой е събрал вятър в шепите си? Кой е вързал водите в дрехата си? Кой е утвърдил всичките земни краища? Как е името му, и как е името на сина му? Кажи, ако го знаеш!
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Всяко слово божие е опитано: Той е щит на тия, които уповават на Него.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Не притуряй на Неговите думи, Да не би да те изобличи и се окажеш лъжец.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Две неща прося от Тебе: Не ми ги отказвай преди да умра:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Отдалечи от мене измамата и лъжата: Не ми давай ни сиромашия, ни богатство; Храни ме с хляба, който ми се пада;
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Да не би да се преситя и се отрека от Тебе и да кажа: Кой е Господ? Или да не би да осиромашея та да открадна, И да употребя скверно името на моя Бог.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Не одумвай слуга пред господаря му, Да не би да те закълне и ти да се намериш виновен.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Има поколение, което кълне баща си, И не благославя майка си.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
Има поколение, което е чисто пред своите си очи, Обаче не е измито от нечистотата си.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Има поколение - колко високо са очите им И колко са надигнати клепачите им!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
Има поколение, чиито зъби са мечове, и челюстите му зъби ножове, За да изпояжда от земята сиромасите, И немотните сред човеците.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Пиявицата има две дъщери, които викат: Дай, дай! Три неща има, които са ненаситни, - Дори четири, които не казват: Стига!
Адът и неплодната утроба, Земята, който не се насища с вода, И огънят, който не казва: Стига; (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Окото, което се присмива на баща си, И презира покорността към майка си, Гарвани от долината ще го изкълват, И орлови пилци ще го изядат.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Три неща има, които са непостижими за мене, - Дори четири, които не разбирам:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
Следите на орел по въздуха, Следите на змия върху канара, Следите на кораб всред морето, И следите на мъж при девица.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Такъв е пътят на жена прелюбодейка - Яде, бърше си устата и казва: Не съм извършила беззаконие.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Поради три неща се тресе земята, Да! поради четири тя не може да търпи:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
Поради слуга, когато стане цар, И безумен, когато се насити с хляб;
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
Поради омразна жена, когато се омъжи И слугиня, която измества господарката си.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Четири неща има на земята, които са малки, Но са извънредно мъдри:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
Мравките, които не са силни люде, Но лете приготвят храната си;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
Кролиците, които са слаби люде Но поставят жилищата си на канара;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
Скакалците, които нямат цар, Но излизат всички по дружини;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
И гущерът, който можеш да хванеш в ръка, Но пак се намира в царските палати.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Три неща има, които вървят величаво, Дори четири, които ходят благородно:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
Лъвът, който е най-силен от животните, И не се връща надире пред никого;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
Стегнатият през корема кон; козелът; И царят, против когото не може да се въстава.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Ако си постъпил безумно, като си се надигнал, Или ако си намислил зло, тури ръка на устата си.
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Защото както, като се бие мляко, изважда се масло, И като се блъска нос, изважда се кръв, Така и, като се подбужда гняв, изкарва се крамола.
