Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
My son, forget not my law, and let thy heart keep my commandments.
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
For they shall add to thee length of days, and years of life and peace.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Let not mercy and truth leave thee, put them about thy neck, and write them in the tables of thy heart:
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
And thou shalt And grace and good understanding before God and men.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Have confidence in the Lord with all thy heart, and lean not upon thy own prudence.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
In all thy ways think on him, and he will direct thy steps.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
I Be not wise in thy own conceit: fear God, and depart from evil:
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
For it shall be health to thy navel, and moistening to thy bones.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Honour the Lord with thy substance, and give him of the first of all thy fruits:
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
And thy barns shall be filled with abundance, and thy presses shall run over with wine.
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
My son, reject not the correction of the Lord: and do not faint when thou art chastised by him:
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
For whom the Lord loveth, he chastiseth: and as a father in the son he pleaseth himself.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Blessed is the man that findeth wisdom and is rich in prudence:
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
The purchasing thereof is better than the merchandise of silver, and her fruit than the chiefest and purest gold:
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
She is more precious than all riches: and all the things that are desired, are not to be compared with her.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Length of days is in her right hand, and in her left hand riches and glory.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Her ways are beautiful ways, and all her paths are peaceable.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
She is a tree of life to them that lay hold on her: and he that shall retain her is blessed.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
The Lord by wisdom hath founded the earth, hath established the heavens by prudence.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
By his wisdom the depths have broken out, and the clouds grow thick with dew.
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
My son, let not these things depart from thy eyes: keep the law and counsel:
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
And there shall be life to thy soul, and grace to thy mouth.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Then shalt thou walk confidently in thy way, and thy foot shall not stumble:
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
If thou sleep, thou shalt not fear: thou shalt rest, and thy sleep shall be sweet.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Be not afraid of sudden fear, nor of the power of the wicked falling upon thee.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
For the Lord will be at thy side, and will keep thy foot that thou be not taken.
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
Do not withhold him from doing good, who is able: if thou art able, do good thyself also.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Say not to thy friend: Go, and come again: and tomorrow I will give to thee: when thou canst give at present.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Practise not evil against thy friend, when he hath confidence in thee.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Strive not against a man without cause, when he hath done thee no evil.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Envy not the unjust man, and do not follow his ways:
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
For every mocker is an abomination to the Lord, and his communication is with the simple.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Want is from the Lord in the house of the wicked: but the habitations of the just shall be blessed.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
He shall scorn the scorners, and to the meek he will give grace.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
The wise shall possess glory: the promotion of fools is disgrace.
