Приповісті 26
1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Como a neve no verão, e como a chuva na sega, assim não convem ao louco a honra.
2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Como ao passaro o vaguear, como á andorinha o voar, assim a maldição sem causa não virá.
3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
O açoite para o cavallo, o freio para o jumento, e a vara para as costas dos tolos.
4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Não respondas ao tolo segundo a sua estulticia; para que tambem te não faças similhante a elle.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Responde ao tolo segundo a sua estulticia; para que não seja sabio aos seus olhos.
6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Os pés corta, e o damno bebe, quem manda mensagens pela mão d'um tolo.
7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Como as pernas do côxo, que pendem frouxas, assim é o proverbio na bocca dos tolos.
8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Como o que ata a pedra preciosa na funda, assim é aquelle que dá honra ao tolo.
9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Como o espinho que entra na mão do bebado, assim é o proverbio na bocca dos tolos.
10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Os grandes molestam a todos, e alugam os tolos e transgressores.
11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Como o cão que torna ao seu vomito, assim é o tolo que reitera a sua estulticia.
12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Tens visto a um homem que é sabio a seus proprios olhos? maior esperança ha do tolo do que d'elle.
13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Diz o preguiçoso: Um leão está no caminho; um leão está nas ruas
14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Como a porta se revolve nos seus gonzos, assim o preguiçoso na sua cama.
15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
O preguiçoso esconde a sua mão no seio: enfada-se de tornal-a á sua bocca.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Mais sabio é o preguiçoso a seus olhos do que sete homens que bem respondem.
17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
O que, passando, se entremette em pleito alheio é como aquelle que toma um cão pelas orelhas.
18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Como o louco que lança de si faiscas, frechas, e mortandades,
19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
Assim é o homem que engana o seu proximo, e diz: Não o fiz eu por brincar?
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Sem lenha, o fogo se apagará; e, não havendo murmurador, cessará a contenda.
21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Como o carvão é para as brazas, e a lenha para o fogo, assim é o homem contencioso para accender rixas.
22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
As palavras do murmurador são como as palavras do espancado, e ellas descem ao intimo do ventre.
23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Como o caco coberto d'escorias de prata, assim são os labios ardentes com o coração maligno.
24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Aquelle que aborrece se contrafaz pelos seus beiços, mas no seu interior encobre o engano.
25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Quando te supplicar com a sua voz, não te fies n'elle, porque sete abominações ha no seu coração.
26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Cujo odio se encobre com engano; a sua malicia se descobrirá na congregação.
27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
O que cava uma cova n'ella cairá; e o que revolve a pedra esta sobre elle tornará.
28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
A lingua falsa aborrece aos que ella afflige, e a bocca lubrica obra a ruina.
