Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Lè ou chita sou tab ak yon ki gouvènè, konsidere byen sa ki devan ou.
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Konsa, mete yon kouto sou gòj ou si ou se yon nonm ak gwo lanvi.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Pa dezire bon manje sa yo, paske se yon repa desepsyon.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Pa fatige kò ou pou jwenn richès; sispann reflechi sou sa.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Depi ou mete zye ou sou li, l ale. Paske, anverite, li gen zèl kon yon èg k ap vole vè syèl yo.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Pa manje pen a yon mesye ki chich, ni anvi bèl bagay li;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
paske jan li panse nan tèt li a, se konsa li ye. Li di ou: “Manje e bwè!” Men kè li pa avè w.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Ou va vomi mòso ke ou te manje a e gaspiye tout bèl pawòl ou yo.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Pa pale nan zòrèy a moun sòt, paske l ap meprize sajès a pawòl ou yo.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Pa deplase ansyen bòn nan, ni antre nan chan òfelen yo,
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Paske Redanmtè yo a pwisan. Li va plede ka yo kont ou.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Aplike kè ou a disiplin ak zòrèy ou a pawòl ki pote konesans.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Pa ralanti disiplin sou yon timoun; malgre ou frape li ak yon baton, li p ap mouri.
Ou va frape li ak baton pou delivre nanm li de sejou mò yo. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Fis mwen an, si kè ou saj, pwòp kè m va kontan tou.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Wi, jis anndan m va rejwi lè lèv ou pale sa ki dwat.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Pa kite kè ou fè lanvi pechè yo, men viv nan lakrent SENYÈ a tout tan.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Anverite, gen davni, e espwa ou p ap anile.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Koute, fis mwen an, vin saj pou dirije kè ou nan chemen an.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Pa bwè twòp diven, ni fè voras nan manje vyann;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
paske sila ki bwè twòp la ak moun voras la va vin pòv; e dòmi nan zye a va fè l abiye ak vye twal chire.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Koute papa ou ki te fè ou a, e pa meprize manman ou lè l vin granmoun.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Achte verite e pa vann li! Ranmase sajès, enstriksyon ak bon konprann.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Papa a sila ki dwat la va rejwi anpil, e sila ki fè yon fis ki saj la va gen kè kontan nan li.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Kite papa ou ak manman ou fè kè kontan; kite fanm ki te fè ou a, rejwi.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Ban m kè ou, fis mwen an; kite zye ou fè kè kontan nan chemen mwen yo.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Paske yon pwostitiye se yon fòs byen fon, e yon fanm adiltè se yon ti pwi etwat.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Anverite, li kache veye tankou vòlè, pou l ogmante enfidelite pami lòm.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Se kilès ki gen gwo pwoblèm? Se kilès ki gen tristès? Se kilès ki gen konfli? Se kilès kap plenyèn? Se kilès ki blese san rezon? Se kilès ki gen zye wouj?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Sila ki mize sou diven nan, sila ki ale goute diven mele an.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Pa gade diven an lè l wouj, lè l fè klè nan tas la, lè l desann byen dous.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Nan dènye moman an, li mòde tankou sèpan; li brile tankou bouch koulèv.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Zye ou va wè bagay ki dwòl, e panse ou va twouble anpil.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Ou va tankou yon moun ki kouche nan mitan lanmè, oswa tankou yon moun ki kouche sou ma batiman.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
“Yo te frape m, men mwen pa t santi anyen! Yo te bat mwen, men mwen pa t konnen sa! Lè m leve, m ap chache pou m kab bwè ankò.”
