Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Yon bon non pi bon pase tout richès; e favè Bondye, pase ajan ak lò.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Rich la ak malere a mare ansanm; se SENYÈ a ki fè yo tout.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Sila ki reflechi, wè mal e kache kò li; men ensanse yo antre ladann e jwenn pinisyon.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Rekonpans pou imilite avèk lakrent SENYÈ a se richès, bon repitasyon, ak lavi.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Pikan ak pèlen se nan chemen a pèvès yo; sila ki veye nanm li, va rete lwen yo.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Leve yon timoun nan chemen li ta dwe ale, e lè li vin gran, li p ap kite li; menm lè l granmoun, li p ap kite li.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Rich yo domine sou pòv yo, e moun ki prete vin esklav a sila k ap bay prè a.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Sila ki simen inikite a va rekòlte vanite; e baton kòlè li a va detwi.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Sila ki bay ak men louvri va beni; paske li bay manje a malere.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Mete moun k ap moke moun yo deyò, e diskisyon an prale tou; wi, konfli ak dezonore moun ap sispann.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Sila ki renmen kè ki san tach e ki pale ak gras, va zanmi a wa a.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Zye a SENYÈ a konsève konesans; men Li boulvèse pawòl moun malveyan yo.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Parese a di: “Gen yon lyon deyò a; m ap mouri nan lari!”
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Bouch a fanm adiltè a se yon fòs byen fon; sila ke SENYÈ a modi va tonbe ladann.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Foli mare nan kè a yon timoun; baton disiplin nan va retire sa mete lwen li.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Sila ki oprime malere a pou ogmante tèt li; ni sila k ap fè kado a rich yo, va rive nan povrete.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Apiye zòrèy ou pou tande pawòl a saj yo; epi aplike ou a konesans mwen.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Paske sa va byen agreyab pou ou si ou kenbe yo anndan ou, pou yo toujou prè sou lèv ou.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Pou konfyans ou kapab nan SENYÈ a, mwen te enstwi ou jodi a, menm ou menm nan.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Èske mwen pa t ekri ou trant bèl bagay, de konsèy ak konesans yo?
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Pou fè ou konnen vrè pawòl verite yo, pou ou kab byen reponn sila ki te voye ou a?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Pa vòlè malere a paske li pòv, ni kraze aflije nan pòtay la;
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
paske, SENYÈ a va plede ka yo e pran lavi a sila ki vòlè yo.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Pa asosye ak yon nonm ki livre a kòlè; oswa ale ak yon moun kolerik,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
sinon, ou va aprann mès li yo e jwenn yon pèlen pou tèt ou.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Pa konte pami sila ki sèvi kon garanti yo, pami sila ki fè sekirite pou dèt yo.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Si ou pa gen mwayen pou ou kab peye, poukisa ou ta kite l rale kabann nan sòti anba ou?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Pa deplase ansyen bòn ke papa zansèt nou yo te mete a.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Èske ou wè yon nonm byen abil nan travay li? Li va kanpe devan wa yo; li p ap oblije kanpe devan nenpòt kalite vye moun.
