Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Vzácnější jest jméno dobré než bohatství veliké, a přízeň lepší než stříbro a zlato.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Bohatý a chudý potkávají se, učinitel obou jest Hospodin.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Opatrný vida zlé, vyhne se, ale hloupí předce jdouce, těžkosti docházejí.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Pokory a bázně Hospodinovy odplata jest bohatství a sláva i život.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Trní a osídla jsou na cestě převráceného; kdož ostříhá duše své, vzdálí se od nich.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Vyučuj mladého podlé způsobu cesty jeho; nebo když se i zstará, neuchýlí se od ní.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Bohatý nad chudými panuje, a vypůjčující bývá služebníkem toho, jenž půjčuje.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Kdo rozsívá nepravost, žíti bude trápení; prut zajisté prchlivosti jeho přestane.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Oko dobrotivé, onoť požehnáno bude; nebo udílí z chleba svého chudému.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Vyvrz posměvače, a odejdeť svada, anobrž přestane svár a lehkost.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Kdo miluje čistotu srdce, a v čích rtech jest příjemnost, takového král přítelem bývá.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Oči Hospodinovy ostříhají umění, ale snažnosti ošemetného převrací.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Říká lenoch: Lev jest vně, naprostřed ulic byl bych zabit.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Jáma hluboká ústa postranních; ten, na kohož se hněvá Hospodin, vpadne tam.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Bláznovství přivázáno jest k srdci mladého, ale metla kázně vzdálí je od něho.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Kdo utiská nuzného, aby rozmnožil své, a dává bohatému, jistotně bude v nouzi.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Nakloň ucha svého, a slyš slova moudrých, a mysl svou přilož k učení mému.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Nebo to bude utěšenou věcí, jestliže je složíš v srdci svém, budou-li spolu nastrojena ve rtech tvých.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Aby bylo v Hospodinu doufání tvé, oznamujiť to dnes. I ty také ostříhej toho.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Zdaližť jsem nenapsal znamenitých věcí z strany rad a umění,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Aťbych v známost uvedl jistotu řečí pravých, tak abys vynášeti mohl slova pravdy těm, kteříž by k tobě poslali?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Nelup nuzného, proto že nuzný jest, aniž potírej chudého v bráně.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Nebo Hospodin povede při jejich, a vydře duši těm, kteříž vydírají jim.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Nebývej přítelem hněvivého, a s mužem prchlivým neobcuj,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Abys se nenaučil stezkám jeho, a nevložil osídla na duši svou.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Nebývej mezi rukojměmi, mezi slibujícími za dluhy.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Nemáš-li, čím bys zaplatil, proč má kdo bráti lůže tvé pod tebou?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Nepřenášej mezníku starodávního, kterýž učinili otcové tvoji.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Vídáš-li, že muž snažný v díle svém před králi stává? Nestává před nepatrnými.
