Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Якоже устремление воды, тако сердце царево в руце Божией: аможе аще восхощет обратити, тамо уклонит е.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Всяк муж является себе праведен: управляет же сердца Господь.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Творити праведная и истинствовати угодна Богу паче, нежели жертв кровь.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Велемудрый во укоризне дерзосерд, светило же нечестивых греси.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Помышления тщаливаго во изюбилии, и всяк нерадивый в лишении.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Делаяй сокровища языком лживым суетная гонит в сети смертныя.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Всегубителство на нечестивыя устремляется: не хотят бо творити праведная.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
К стропотным стропотныя пути посылает Бог: чиста бо и права дела Его.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Лучше жити во угле непокровеннем, нежели в повапленных с неправдою и в храмине общей.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Душа нечестиваго не помилуется ни от единаго от человеков.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Тщету приемлющу невоздержному, коварнейший будет незлобивый, разумеваяй же мудрый приимет разум.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Разумевает праведный сердца нечестивых и уничтожает нечестивыя в злых.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Иже затыкает ушеса своя, еже не послушати немощнаго, и той призовет, и не будет послушаяй его.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Даяние тайно отвращает гневы, щадяй же даров воздвизает ярость крепкую.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Веселие праведных творити суд: преподобный же нечист у злодеев.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Муж заблуждаяй от пути правды в сонмищи исполинов почиет.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Муж скуден любит веселие, любяй же вино и елей не обогатится.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Отребие же праведнику беззаконник.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Лучше жити в земли пусте, неже жити с женою сварливою и язычною и гневливою.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Сокровище вожделенно почиет во устех мудраго: безумнии же мужие пожирают е.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Путь правды и милостыни обрящет живот и славу.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Во грады крепки вниде премудрый и разруши утверждение, на неже надеяшася нечестивии.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Иже хранит своя уста и язык, соблюдает от печали душу свою.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Продерзый и величавый и горделивый губитель нарицается: а иже памятозлобствует, беззаконен.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Похоти лениваго убивают: не произволяют бо руце его творити что.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Нечестивый желает весь день похоти злыя, праведный же милует и щедрит нещадно.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Жертвы нечестивых мерзость Господеви: ибо беззаконно приносят я.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Свидетель ложный погибнет, муж же послушлив сохраняемь возглаголет.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Нечестив муж безстудно стоит лицем: правый же сам разумевает пути своя.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Несть премудрости, несть мужества, несть совета у нечестиваго.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Конь уготовляется на день брани: от Господа же помощь.
