Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
Le vin est moqueur, les boissons fortes sont tumultueuses; Quiconque en fait excès n’est pas sage.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
La terreur qu’inspire le roi est comme le rugissement d’un lion; Celui qui l’irrite pèche contre lui-même.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
C’est une gloire pour l’homme de s’abstenir des querelles, Mais tout insensé se livre à l’emportement.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
A cause du froid, le paresseux ne laboure pas; A la moisson, il voudrait récolter, mais il n’y a rien.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
Les desseins dans le cœur de l’homme sont des eaux profondes, Mais l’homme intelligent sait y puiser.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Beaucoup de gens proclament leur bonté; Mais un homme fidèle, qui le trouvera?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
Le juste marche dans son intégrité; Heureux ses enfants après lui!
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
Le roi assis sur le trône de la justice Dissipe tout mal par son regard.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Qui dira: J’ai purifié mon cœur, Je suis net de mon péché?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Deux sortes de poids, deux sortes d’épha, Sont l’un et l’autre en abomination à l’Éternel.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
L’enfant laisse déjà voir par ses actions Si sa conduite sera pure et droite.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
L’oreille qui entend, et l’œil qui voit, C’est l’Éternel qui les a faits l’un et l’autre.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
N’aime pas le sommeil, de peur que tu ne deviennes pauvre; Ouvre les yeux, tu seras rassasié de pain.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
Mauvais! Mauvais! Dit l’acheteur; Et en s’en allant, il se félicite.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
Il y a de l’or et beaucoup de perles; Mais les lèvres savantes sont un objet précieux.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Prends son vêtement, car il a cautionné autrui; Exige de lui des gages, à cause des étrangers.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Le pain du mensonge est doux à l’homme, Et plus tard sa bouche est remplie de gravier.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Les projets s’affermissent par le conseil; Fais la guerre avec prudence.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
Celui qui répand la calomnie dévoile les secrets; Ne te mêle pas avec celui qui ouvre ses lèvres.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Si quelqu’un maudit son père et sa mère, Sa lampe s’éteindra au milieu des ténèbres.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
Un héritage promptement acquis dès l’origine Ne sera pas béni quand viendra la fin.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Ne dis pas: Je rendrai le mal. Espère en l’Éternel, et il te délivrera.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
L’Éternel a en horreur deux sortes de poids, Et la balance fausse n’est pas une chose bonne.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
C’est l’Éternel qui dirige les pas de l’homme, Mais l’homme peut-il comprendre sa voie?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
C’est un piège pour l’homme que de prendre à la légère un engagement sacré, Et de ne réfléchir qu’après avoir fait un vœu.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
Un roi sage dissipe les méchants, Et fait passer sur eux la roue.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
Le souffle de l’homme est une lampe de l’Éternel; Il pénètre jusqu’au fond des entrailles.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
La bonté et la fidélité gardent le roi, Et il soutient son trône par la bonté.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
La force est la gloire des jeunes gens, Et les cheveux blancs sont l’ornement des vieillards.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
Les plaies d’une blessure sont un remède pour le méchant; De même les coups qui pénètrent jusqu’au fond des entrailles.
