Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Lebih baik seorang miskin yang bersih kelakuannya dari pada seorang yang serong bibirnya lagi bebal.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Tanpa pengetahuan kerajinanpun tidak baik; orang yang tergesa-gesa akan salah langkah.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Kebodohan menyesatkan jalan orang, lalu gusarlah hatinya terhadap TUHAN.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Kekayaan menambah banyak sahabat, tetapi orang miskin ditinggalkan sahabatnya.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Saksi dusta tidak akan luput dari hukuman, orang yang menyembur-nyemburkan kebohongan tidak akan terhindar.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Banyak orang yang mengambil hati orang dermawan, setiap orang bersahabat dengan si pemberi.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Orang miskin dibenci oleh semua saudaranya, apalagi sahabat-sahabatnya, mereka menjauhi dia. Ia mengejar mereka, memanggil mereka tetapi mereka tidak ada lagi.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Siapa memperoleh akal budi, mengasihi dirinya; siapa berpegang pada pengertian, mendapat kebahagiaan.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Saksi dusta tidak akan luput dari hukuman, orang yang menyembur-nyemburkan kebohongan akan binasa.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Kemewahan tidak layak bagi orang bebal, apalagi bagi seorang budak memerintah pembesar.
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Akal budi membuat seseorang panjang sabar dan orang itu dipuji karena memaafkan pelanggaran.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Kemarahan raja adalah seperti raung singa muda, tetapi kebaikannya seperti embun yang turun ke atas rumput.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Anak bebal adalah bencana bagi ayahnya, dan pertengkaran seorang isteri adalah seperti tiris yang tidak henti-hentinya menitik.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Rumah dan harta adalah warisan nenek moyang, tetapi isteri yang berakal budi adalah karunia TUHAN.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
Kemalasan mendatangkan tidur nyenyak, dan orang yang lamban akan menderita lapar.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
Siapa berpegang pada perintah, memelihara nyawanya, tetapi siapa menghina firman, akan mati.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Siapa menaruh belas kasihan kepada orang yang lemah, memiutangi TUHAN, yang akan membalas perbuatannya itu.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Hajarlah anakmu selama ada harapan, tetapi jangan engkau menginginkan kematiannya.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
Orang yang sangat cepat marah akan kena denda, karena jika engkau hendak menolongnya, engkau hanya menambah marahnya.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Dengarkanlah nasihat dan terimalah didikan, supaya engkau menjadi bijak di masa depan.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Banyaklah rancangan di hati manusia, tetapi keputusan Tuhanlah yang terlaksana.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
Sifat yang diinginkan pada seseorang ialah kesetiaannya; lebih baik orang miskin dari pada seorang pembohong.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
Takut akan Allah mendatangkan hidup, maka orang bermalam dengan puas, tanpa ditimpa malapetaka.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Si pemalas mencelup tangannya ke dalam pinggan, tetapi tidak juga mengembalikannya ke mulut.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Jikalau si pencemooh kaupukul, barulah orang yang tak berpengalaman menjadi bijak, jikalau orang yang berpengertian ditegur, ia menjadi insaf.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Anak yang menganiaya ayahnya atau mengusir ibunya, memburukkan dan memalukan diri.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Hai anakku, jangan lagi mendengarkan didikan, kalau engkau menyimpang juga dari perkataan-perkataan yang memberi pengetahuan.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
Saksi yang tidak berguna mencemoohkan hukum dan mulut orang fasik menelan dusta.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Hukuman bagi si pencemooh tersedia dan pukulan bagi punggung orang bebal.
