Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Better is a morsel with pleasure in peace, than a house [full] of many good things and unjust sacrifices, with strife.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
A wise servant shall have rule over foolish masters, and shall divide portions among brethren.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
As silver and gold are tried in a furnace, so are choice hearts with the Lord.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
A bad man hearkens to the tongue of transgressors: but a righteous man attends not to false lips.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
He that laughs at the poor provokes him that made him; and he that rejoices at the destruction of another shall not be held guiltless: but he that has compassion shall find mercy.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Children's children are the crown of old men; and their fathers are the glory of children. The faithful has the whole world full of wealth; but the faithless not even a farthing.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Faithful lips will not suit a fool; nor lying lips a just man.
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Instruction is to them that use it a gracious reward; and wherever it may turn, it shall prosper.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
He that conceals injuries seeks love; but he that hates to hide [them] separates friends and kindred.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
A threat breaks down the heart of a wise man; but a fool, though scourged, understands not.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Every bad man stirs up strifes: but the Lord will send out against him an unmerciful messenger.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Care may befall a man of understanding; but fools will meditate evils.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Whoso rewards evil for good, evil shall not be removed from his house.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Rightful rule gives power to words; but sedition and strife precede poverty.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
He that pronounces the unjust just, and the just unjust, is unclean and abominable with God.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Why has the fool wealth? for a senseless man will not be able to purchase wisdom. He that exalts his own house seeks ruin; and he that turns aside from instruction shall fall into mischief.
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Have you a friend for every time, and let brethren be useful in distress; for on this account are they born.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
A foolish man applauds and rejoices over himself, [as he] also that becomes surety would make himself responsible for his own friends.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
A lover of sin rejoices in strifes;
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
and the hard-hearted man comes not in for good. A man of a changeful tongue will fall into mischiefs;
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
and the heart of a fool is grief to its possessor. A father rejoices not over an uninstructed son; but a wise son gladdens his mother.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
A glad heart promotes health; but the bones of a sorrowful man dry up.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
The ways of a man who unjustly receives gifts in [his] bosom do not prosper; and an ungodly man perverts the ways of righteousness.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
The countenance of a wise man is sensible; but the eyes of a fool [go] to the ends of the earth.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
A foolish son [is a cause of] anger to his father, and grief to her that bore him.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
[It is] not right to punish a righteous man, nor [is it] holy to plot against righteous princes.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
He that forbears to utter a hard word is discreet, and a patient man is wise.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Wisdom shall be imputed to a fool who asks after wisdom: and he who holds his peace shall seem to be sensible.
