Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Salomon sananlaskut. Viisas poika on isänsä ilo, mutta hullu poika on äidillensä murheeksi.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Väärin saatu tavara ei ole hyödyllinen; mutta vanhurskaus vapauttaa kuolemasta.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Ei Herra anna vanhurskasten sielun nälkää kärsiä, mutta jumalattomain väärin saadut hän hajoittaa.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Petollinen käsi tekee köyhäksi, mutta ahkera saattaa rikkaaksi.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Joka suvella kokoo, hän on toimellinen, mutta joka elonaikana makaa, hän tulee häpiään.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Siunaus on vanhurskaan pään päällä, mutta jumalattoman suun peittää vääryys.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Vanhurskaan muisto pysyy siunauksessa, vaan jumalattomain nimi mätänee.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Joka sydämestänsä viisas on, hän ottaa käskyt vastaan; mutta jolla hullut huulet ovat, se saa haavoja.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Joka nuhteettomasti vaeltaa, hän elää murheetoinna; mutta joka väärällä tiellä vaeltaa, hän tulee ilmi.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Joka silmää iskee, hän vaivaa matkaan saattaa, ja jolla hullut huulet ovat, hän saa haavoja.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Vanhurskaan suu on elämän lähde, mutta jumalattoman suun peittää vääryys.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Viha riidan saattaa, mutta rakkaus peittää kaikki rikokset.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Toimellisten huulissa löydetään viisaus, vaan tyhmäin selkään tarvitaan vitsa.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Viisaat opin kätkevät, vaan hulluin suu on täynnä vahinkoa.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Rikkaan tavara on hänen vahva kaupunkinsa; mutta köyhyys tekee köyhän pelkuriksi.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Vanhurskaus tekee työtä hengen ylöspitämiseksi, mutta jumalattoman saalis on symmiksi.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Joka kurituksen ottaa vastaan, hän on elämän tiellä; mutta joka rangaistuksen heittää pois, hän menee väärin.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Petolliset suut peittävät vainon, ja joka panettelee, hän on tyhmä.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Jossa paljo puhutaan, siitä ei synti ole kaukana; mutta joka huulensa hillitsee, hän on toimellinen.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Vanhurskaan kieli on kalliimpi hopiaa, mutta jumalattoman sydän on miinkuin ei mitään.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Vanhurskaan huulet monta ravitsevat, mutta hullut kuolevat hulluudessa.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Herran siunaus tekee rikkaaksi ilman vaivaa.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Hullu tekee pahaa ja nauraa sitä, vaan viisas pitää siitä vaarinsa.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Mitä jumalatoin pelkää, se hänelle tapahtuu, ja mitä vanhurskaat himoitsevat, sitä heille annetaan.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Jumalatoin on niinkuin tuulispää, joka menee ohitse ja tyhjiksi raukee; mutta vanhurskas pysyy ijankaikkisesti.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Niin kuin etikka tekee pahaa hampaille ja savu silmille, niin on laiska niiden mielestä paha, jotka hänen lähettävät.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Herran pelko enentää päiviä, vaan jumalattomain vuodet vähennetään.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Vanhurskaan toivo on ilo, mutta jumalattomain toivo katoo.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Herran tie on hurskasten väkevyys, mutta pahointekiät ovat pelkurit.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Vanhurskas pysyy aina kohdallansa kukistamatta, mutta jumalattoman ei pidä asuman maan päällä.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Vanhurskaan suu tuottaa viisauden, vaan vääräin kieli hukutetaan.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Vanhurskaan huulet opettavat terveellisiä asioita, vaan jumalattoman suu on täynnä vääryyttä.
