Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
The proverbs of Solomon son of David, the king of Israel.
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
These proverbs are to teach wisdom and instruction, to teach words of insight,
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
that you may receive instruction in order to live by doing what is right, just, and fair.
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
These proverbs are also to give wisdom to the naive, and to give knowledge and discretion to young people.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Let wise people listen and increase their learning, and let discerning people get guidance,
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
to understand proverbs, sayings, and words of wise people and their riddles.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
The fear of Yahweh is the beginning of knowledge— fools despise wisdom and instruction.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
My son, hear the instruction of your father and do not lay aside the rules of your mother;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
they will be a graceful wreath for your head and pendants hanging from your neck.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
My son, if sinners try to entice you into their sin, refuse to follow them.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
If they say, “Come with us, let us lie in wait for blood, let us hide and attack innocent people for no reason.
Let us swallow them up alive, like Sheol takes away those who are healthy, and make them like those who fall into the pit. (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
We shall find all kinds of valuable things; we will fill our houses with what we steal from others.
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Throw in your lot with us; we will all have one purse together.”
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
My son, do not walk down that road with them; do not let your foot touch where they walk;
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
their feet run to evil and they hurry to shed blood.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
For it is useless to spread the net in the sight of any bird.
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
These men lie in wait for their own blood— they set an ambush for their own lives.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
So are the ways of everyone who gains riches by injustice; unjust gain takes away the lives of those who hold on to it.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Wisdom cries aloud in the street, she raises her voice in the open places;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
at the head of the noisy streets she cries out, at the entrance of the city gates she speaks,
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
“How long, you naive people, will you love being naive? How long, you mockers, will you delight in mockery, and how long, you fools, will you hate knowledge?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Pay attention to my correction; I will pour out my thoughts to you; I will make my words known to you.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
I have called, and you have refused to listen; I reached out with my hand, but there was no one who paid attention.
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
But you have ignored all my instruction and paid no attention to my correction.
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
I will laugh at your calamity, I will mock you when the terror comes—
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
when your fearful dread comes like a storm and disaster sweeps over you like a whirlwind, when distress and anguish come upon you.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Then they will call upon me, and I will not answer; they will desperately call for me, but they will not find me.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Because they hate knowledge and did not choose the fear of Yahweh,
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
they would not follow my instruction, and they despised all my correction.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
They will eat the fruit of their ways, and with the fruit of their schemes they will be filled.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
For the naive are killed when they turn away, and the indifference of fools will destroy them.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
But whoever listens to me will live in safety and will rest secure with no fear of disaster.”
