Від Марка 13
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
Al salir del templo, uno de sus discípulos le dijo: “¡Maestro, mira qué piedras y qué edificios!”
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
Jesús le dijo: “¿Ves estos grandes edificios? No quedará aquí una piedra sobre otra que no sea derribada”.
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
Mientras estaba sentado en el Monte de los Olivos, frente al templo, Pedro, Santiago, Juan y Andrés le preguntaron en privado:
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
“Dinos, ¿cuándo serán estas cosas? ¿Cuál es la señal de que todas estas cosas están por cumplirse?”
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
Respondiendo Jesús, comenzó a decirles: “Tened cuidado de que nadie os extravíe.
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
Porque vendrán muchos en mi nombre, diciendo: “Yo soy” y engañarán a muchos.
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
“Cuando oigáis hablar de guerras y rumores de guerras, no os preocupéis. Porque es necesario que se produzcan, pero aún no es el fin.
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
Porque se levantará nación contra nación, y reino contra reino. Habrá terremotos en varios lugares. Habrá hambres y problemas. Estas cosas son el comienzo de los dolores de parto.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
“Pero vigilad, porque os entregarán a los concilios. Seréis golpeados en las sinagogas. Estaréis ante gobernantes y reyes por mi causa, para darles testimonio.
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
Primero hay que predicar la Buena Nueva a todas las naciones.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
Cuando os lleven y os entreguen, no os preocupéis de antemano ni premeditéis lo que vais a decir, sino que decid lo que se os dé en esa hora. Porque no sois vosotros los que habláis, sino el Espíritu Santo.
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
“El hermano entregará al hermano a la muerte, y el padre a su hijo. Los hijos se levantarán contra los padres y los harán morir.
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
Seréis odiados por todos los hombres por causa de mi nombre, pero el que aguante hasta el final se salvará.
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
“Pero cuando veáis que la abominación de la desolación, de la que habló el profeta Daniel, está donde no debe estar” (que el lector entienda), “entonces los que estén en Judea huyan a las montañas,
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
y el que esté en la azotea no baje ni entre para tomar algo de su casa.
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
Que el que esté en el campo no regrese para tomar su manto.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
Pero ¡ay de las que están embarazadas y de las que amamantan en esos días!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
Orad para que su huida no sea en el invierno.
19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
Porque en esos días habrá opresión, como no la ha habido desde el principio de la creación que Dios creó hasta ahora, ni la habrá jamás.
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
Si el Señor no hubiera acortado los días, ninguna carne se habría salvado; pero por amor a los elegidos, a quienes escogió, acortó los días.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
Entonces, si alguien les dice: “Miren, aquí está el Cristo” o “Miren, allí”, no lo crean.
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
Porque se levantarán falsos cristos y falsos profetas que harán señales y prodigios, para extraviar, si es posible, incluso a los elegidos.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
Pero ustedes vigilen. “He aquí, os he dicho todas las cosas de antemano.
24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
Pero en esos días, después de esa opresión, el sol se oscurecerá, la luna no dará su luz,
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
las estrellas caerán del cielo, y las potencias que están en los cielos serán sacudidas.
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
Entonces verán al Hijo del Hombre venir en las nubes con gran poder y gloria.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
Entonces enviará a sus ángeles y reunirá a sus elegidos de los cuatro vientos, desde los confines de la tierra hasta los confines del cielo.
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
“Ahora, de la higuera, aprended esta parábola. Cuando la rama ya está tierna y produce sus hojas, sabéis que el verano está cerca;
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
así también vosotros, cuando veáis que suceden estas cosas, sabed que está cerca, a las puertas.
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
De cierto os digo que esta generación no pasará hasta que sucedan todas estas cosas.
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
El cielo y la tierra pasarán, pero mis palabras no pasarán.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
“Pero de ese día o de esa hora nadie sabe, ni siquiera los ángeles del cielo, ni el Hijo, sino sólo el Padre.
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Velad, estad atentos y orad, porque no sabéis cuándo es el momento.
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
“Es como si un hombre que viaja a otro país, dejara su casa y diera autoridad a sus siervos, y a cada uno su trabajo, y ordenara también al portero que vigilara.
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
Velad, pues, porque no sabéis cuándo vendrá el señor de la casa, si al atardecer, o a medianoche, o cuando cante el gallo, o por la mañana;
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
no sea que, viniendo de repente, os encuentre durmiendo.
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
Loque os digo, lo digo a todos: Velad”.
