Від Марка 13
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
Jitia Jisu mondoli pora ulaikene jai thakise, chela ekjon Taike koise, “Sikha manu, sabi, kineka bhal asurit pathor ase etu, aru kiman asurit ghor ase yate?
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
Aru Jisu jowab di taike koise, “Tumi etu dangor ghor dikhi ase? Yate ekta pathor bhi ekta uporte nathiki jabo, sob pathor ke girai dibo.”
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
Titia Tai mondoli samne te Oliv Pahar te bohi asele, titia Peter, James, John aru Andrew taikhan lukaikene Taike hudise.
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
“Etu sob kotha kitia hobo, etu amikhan ke koi dibi, aru kitia etu sob kotha pura hobole hoi, etu laga chihna kineka hobo?”
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
Aru Jisu taikhan ke jowab di koise, “Hoshiar hobi, kun pora bhi tumikhan ke thogabo nadibi.
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
Kelemane bisi manu Ami laga naam loi ahikena kobo, ‘Moi he Tai ase,’ aru bisi manu ke thogai loijabo.
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
Kintu jitia tumikhan lorai aru mara-mari laga awaj hunibo, titia chinta nokoribi, kelemane eitu khan hobole dorkar ase, kintu etu bhi hekh somoi nohoi.
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
Kelemane ekta desh pora dusra desh ke bhirodh koribo, ekta rajyo pora dusra rajyo ke bhirodh koribo, aru jaga-jagate mati hili bo, aru titia khabole eku napabo. Etu sob to bacha jonom hobole shuru te bikha nisena ase.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
Tumikhan nijor hoshiar thakibi. Ami nimite tumikhan ke dhori kene sabhakhan te aru mondoli khan te di dibo, tumikhan ke maribo, pitibo, aru tumikhan ke sorkar aru raja khan usorte loijabo, taikhan nimite gawahi hobole.
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
Kintu prothom te susamachar sob jati ke prochar kori dibo lagibo.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
Jitia taikhan pora tumikhan ke dhori kene manu laga hathte di dibo, tumikhan ki kobo lage, etu nimite chinta na koribi, kintu tumikhan utu somoite ki kobo lage, etu he koi dibi, kelemane tumikhan pora nokobo, kintu Pobitro Atma pora he kobo.
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
Titia bhai pora bhai ke dhurikena morai dibo, aru baba pora bacha ke morai dibo, bacha khan pora nijor ama-baba laga bhirodh hoi kene taikhan ke morai dibo.
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
Aru Ami karone sob tumikhan ke ghin koribo, kintu hekh tak jun dhorjo thakibo paribo tai he poritran pabo.
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
Kintu jitia paap laga ghin kaam khotom kora ke kuntu jagah te khara nathakibole lage ta te khara kora tumikhan dikhile- kun porhibo tai he bujhi bole dibi- titia jun Judea te ase, pahar te polai jabi,
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
Jun ghor uporte ase, taike niche najabole aru jai kene ghor bhitor pora kiba bahar te ulabole nadibi.
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
Aru jun kheti te ase, taike nijor kapra lobole ghuri ahibo nadibi.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
Kintu etu dinte jun maiki khan pet te bacha bukhi se, aru jun bacha dudh khilai thakise, taikhan nimite hai ase.
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
Etu sob thanda dinte nohobo nimite prathana kori thakibi.
19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
Kelemane etu din eneka dukh din hobo, jitia shuru pora Isor sristi bona homoi pora aji tak eneka dukh aha nai, aru kitia bhi nohobo.
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
Aru jodi Probhu he etu din to khata kori nadile kunbi bachibole nohoi, kintu basi luwa khan karone Tai etu din khan khata kori dise.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
Aru jodi kunba tumikhan ke kobo, ‘Sabi, Khrista yate ase nohoile, ‘Sabi Tai ta te ase,’ etu biswas na koribi.
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
Kelemane misa khrista aru misa bhabobadi ahibo, aru chihna aru asurit dikha bo, aru jodi parile basi luwa khan ke bhi thogai loijabo.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
Kintu hoshiar thakibi, sabi Moi age pora tumikhan ke koi ase.
24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
Kintu etu dukh din laga pichete Suryo andhera hoi jabo, Aru chand bhi ujala nadibo.
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
Titia akas laga tara bhi giri jabo, Aru akas laga hokti hili jabo
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
Titia Manu laga Putro dangor hokti aru mohima hoi badal pora aha taikhan dikhibo.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
Titia Tai duth khan ke pathai kene prithibi laga kona pora akas laga kona tak, char phale hawa pora Tai basi luwa sobke joma kori lobo.
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
Titia dimoru ghas pora dristanto sikhi lobi, jitia ghas laga daal komoliya hoi, aru pata ulabole hoi, gorom din usor hoise koi kene tumikhan jani jai.
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
Etu karone jitia etu sob hoi thaka dikhile jani lobi Jisu dorja usorte ahi jaise.
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
Moi tumikhan ke hosa kobo, jitia tak etu sob kotha pura nohobo, titia tak etu yug laga manu khan harai najabo.
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
Akas aru prithibi harai jabo, kintu Ami laga kotha khan kitia bhi naharabo.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
Kintu etu din aru etu somoi kun bhi najane, sorgodoth khan bhi, aru Putro bhi najane, kintu khali Baba he jane.
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Hoshiar pora sai thakibi, uthi kene prathana kori thakibi kelemane tumikhan najane etu somoi kitia ahibo.
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
Etu to ekjon manu pora tai laga nokorkhan ke adhikar dikene, taikhan sobke nijor kaam dikene aru chokidar ke bhal pora sob sai thaki bole hukum dikene dusra jagate jai ja nisena ase.
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
Karone hoshiar thakibi, kelemane tumikhan najane, malik kitia ghor te ahibo, saam te hobo na adha rati te hobo, na murga hala kora homoi te hobo, nohoile phojurte hobo.
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
Tai achanak ahikena tumikhan ghumai thaka pai jabo pare.
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
Etu pora Moi tumikhan ke ki koise, Moi sobke koi ase; Hoshiar hoi thakibi!”
