Від Марка 13
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
Izi maqidaseppe kezishin iza kalizaytappe issay astemare haysi kethaynne kethay kexetida shuchay ay mala lo7izakkone hayssa beyay? gidees.
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
Yeusayakka zaridi “hayta giitta kethata xelay? shucahti issay issa bolla diza mala detena, wurikka lalistana” gidees.
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
Yeususay maqidaseza ginara Dabirazayte zumma bolla utidishin Phixirosay, Yaqobey, Yanisaynne Indirasay xalla izakko shiqidi
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
“Haysi ayde hananakkone nus yot. Haysi wursethan polistanas malatay aze? gi oychida.
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
Yesusaykka istas hizgidees “Oonikka intena balethonta mala nagetite.
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
Buro daroti (Ta Kirstosa) gishe ta sunthan yana, darotakka balethana.
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
Inte olanne olla wore siyiza wode dagamopitte. Hessi hananaysi attena. wursethi gidikko burona.
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
Derey dere bolla kawoy kawo bolla dendana, daroson bitta qathinne qoshay hanana, heyti wuri mixas leeso malla.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
Inte intes nagetite. Buro intena dere dulatan athi immana. Isti intena Ayhudata wossa kethan garafana. Inte ta markata gidana mala ta gish dere dananata sinthaninne kawota sinthan eeqana.
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
Kyoyrotidi mishiracho qalay dere wursos sabakistana beses.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
Inte oyketidi pirdas shiqiza wode hino he sateyin intes immetizaro hasa7ite atin bidi nu ay gino gidi kaseti hirgopitte. Hasa7anay Xiillo Ayanappe atin intena gideketta.
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
Ishay isha aaway ba na hayqos athi immana. Nayti bena yelidayta bolla makal7ananne wodhana.
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
Ta gedon inte asa wurson ixetidayta gidana. Wurseth gakanas mini eeqidadey gidikko atana.”
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
Inte, dhaysana tunatethi izas besontason eeqidashe beykko nababizadey wozinan wotho, Yudan dizayti pude zumma bolla gangeto.
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
Ketha karen dizadey so gelofo ba miish kesana gidi kethe geloppo.
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
Goshason dizadey ba mayo ekanas guye simoppo.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
He galasatan qanthera diza macashatasine na dhanthizaytas aye ana!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
Hessikka balgon gidonta mala Xoossu wositte.
19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
Koyro Xoossi medhetetha wursi medhosoppe ha7i gakanas woykko hayssappe guye izara lemusotizay baynda gitta metoy hanana.
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
Goday he galasata qanthotakkao oonikka atena shin bess doretidayta gish he galasata qanthides.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
He wode oonikka hekko kirstosay hayssan dees, gikko woykko hekko hen dees gikko amanopitte.
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
Wordo kirstosatinne wordo nabeti buro dendidi malatatane kasse hani eeronta palamish oothon istas danda7etikko haray ato shin doretidaytakka balethana.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
Hessa gish nagetite, he wodey gakonta dishin haara hayssa ubbaa ta intes yotadis.
24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
He wode he metozappe kalidi awa arshey dhummana aginaykka po7uku.
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
Xoolinteti saloppe qoqofistana, salon diza wolaqamati qaaxana.
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
He wode asa nay gitta wolqarane bonchora salo sharara yishin asay iza beyana.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
Izikka kiitanchata yedidi oydu bagafe/mizaneppe/ biitta gaxappe salo gaxa gakanas diza bess doretidayta shishana.
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
Lumusoza balase miththafe tamaritte. Unquloy cililiza wode haythe kesishin bonney matidaysa inte ereista.
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
Hesathokka hayti ta gidayti poletishin inte beykko wodey mati yidi penge gakidayssa erite.
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
Ta intes tumu gays ha yoti polistana gakanas haysi ha yeletay adhena.
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
Saloynne haysi biittay adhana shin ta qalay gidikko adhena.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
Qasse he glasay gish woykko he satey gish ta aawappe atin salo kitanchata gidinkka naza gidnkka onikka erena.
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Hessa gish wodey aydekkone inte eronta gish nagetite, minitene wositte.
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
Haysikka ba keth ashikaratas agidi; ashskarata issa issa iza iza ootho oythidi penge nagizaysi begidi nagana mala azazidi bida asa milates.
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
Histikko ketha aaway wode yanakone woykko qama gidi gidoth yanakone woykko kutoy wasishin yanakone woykko wonta bolla sosey zo7ishin yanakko inte erontagish begidi nagitte.
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
Izi yishin inte qopponta zin7idashe izi intena demofo.
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
Ta intes yotizaysa asa wursos yotays, minidi nagite) gays.”
