Від Марка 13
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
And as he was going out of the temple, one of his disciples says to him, Teacher, see what stones and what buildings!
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
And Jesus answering said to him, Seest thou these great buildings? not a stone shall be left upon a stone, which shall not be thrown down.
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
And as he sat on the mount of Olives opposite the temple, Peter and James and John and Andrew asked him privately,
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
Tell us, when shall these things be, and what is the sign when all these things are going to be fulfilled?
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
And Jesus answering them began to say, Take heed lest any one mislead you.
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
For many shall come in my name, saying, It is I, and shall mislead many.
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
But when ye shall hear of wars and rumours of wars, be not disturbed, for [this] must happen, but the end is not yet.
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
For nation shall rise up against nation, and kingdom against kingdom; and there shall be earthquakes in [different] places, and there shall be famines and troubles: these things [are the] beginnings of throes.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
But ye, take heed to yourselves, for they shall deliver you up to sanhedrims and to synagogues: ye shall be beaten and brought before rulers and kings for my sake, for a testimony to them;
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
and the gospel must first be preached to all the nations.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
But when they shall lead you away to deliver you up, be not careful beforehand as to what ye shall say, [nor prepare your discourse]: but whatsoever shall be given you in that hour, that speak; for ye are not the speakers, but the Holy Spirit.
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
But brother shall deliver up brother to death, and father child; and children shall rise up against parents, and cause them to be put to death.
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
And ye will be hated of all on account of my name; but he that has endured to the end, he shall be saved.
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
But when ye shall see the abomination of desolation standing where it should not, (he that reads let him consider [it], ) then let those in Judaea flee to the mountains;
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
and him that is upon the housetop not come down into the house, nor enter [into it] to take away anything out of his house;
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
and him that is in the field not return back to take his garment.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
But woe to those that are with child and to those that give suck in those days!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
And pray that it may not be in winter time;
19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
for those days shall be distress such as there has not been the like since [the] beginning of creation which God created, until now, and never shall be;
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
and if [the] Lord had not cut short those days, no flesh should have been saved; but on account of the elect whom he has chosen, he has cut short those days.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
And then if any one say to you, Lo, here [is] the Christ, or Lo, there, believe [it] not.
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
For false Christs and false prophets will arise, and give signs and wonders to deceive, if possible, even the elect.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
But do ye take heed: behold, I have told you all things beforehand.
24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
But in those days, after that distress, the sun shall be darkened and the moon shall not give its light;
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
and the stars of heaven shall be falling down, and the powers which are in the heavens shall be shaken;
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
and then shall they see the Son of man coming in clouds with great power and glory;
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
and then shall he send his angels and shall gather together his elect from the four winds, from end of earth to end of heaven.
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
But learn the parable from the fig-tree: when its branch already becomes tender and puts forth the leaves, ye know that the summer is near.
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
Thus also ye, when ye see these things happening, know that it is near, at the doors.
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
Verily I say unto you, This generation shall in no wise pass away, till all these things take place.
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
The heaven and the earth shall pass away, but my words shall in no wise pass away.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
But of that day or of that hour no one knows, neither the angels who are in heaven, nor the Son, but the Father.
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Take heed, watch and pray, for ye do not know when the time is:
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
[it is] as a man gone out of the country, having left his house and given to his bondmen the authority, and to each one his work, and commanded the doorkeeper that he should watch.
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
Watch therefore, for ye do not know when the master of the house comes: evening, or midnight, or cock-crow, or morning;
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
lest coming suddenly he find you sleeping.
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
But what I say to you, I say to all, Watch.
