< Від Луки 16 >
1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.
Jesus also said to the disciples, “There was a certain rich man who had a manager, and it was reported to him that this manager was wasting his possessions.
2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.
So the rich man called him and said to him, 'What is this that I hear about you? Give an account of your management, for you can no longer be manager.'
3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
The manager said to himself, 'What should I do, since my master is taking away my management job? I do not have strength to dig, and I am ashamed to beg.
4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.
I know what I will do, so that when I am removed from my management job, people will welcome me into their houses.'
5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та її питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
Then the manager called for each one of his master's debtors, and he asked the first one, 'How much do you owe to my master?'
6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.
He said, 'A hundred baths of olive oil.' He said to him, 'Take your bill, sit down quickly, and write fifty.'
7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.
Then the manager said to another, 'How much do you owe?' He said, 'A hundred cors of wheat.' He said to him, 'Take your bill, and write eighty.'
8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. (aiōn )
The master then commended the unrighteous manager because he had acted shrewdly. For the children of this world are more shrewd in dealing with their own people than are the children of light. (aiōn )
9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель. (aiōnios )
I say to you, make friends for yourselves by means of unrighteous wealth, so that when it is gone, they may welcome you into the eternal dwellings. (aiōnios )
10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.
He who is faithful in very little is also faithful in much, and he who is unrighteous in very little is also unrighteous in much.
11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?
If you have not been faithful in using unrighteous wealth, who will trust you with true wealth?
12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?
If you have not been faithful in using other people's property, who will give you money of your own?
13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“
No servant can serve two masters, for either he will hate the one and love the other, or else he will be devoted to one and despise the other. You cannot serve God and wealth.”
14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
Now the Pharisees, who were lovers of money, heard all these things, and they ridiculed him.
15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
He said to them, “You justify yourselves in the sight of men, but God knows your hearts. That which is exalted among men is detestable in the sight of God.
16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.
The law and the prophets were in effect until John came. From that time on, the gospel of the kingdom of God is preached, and everyone tries to force their way into it.
17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.
But it is easier for heaven and earth to pass away than for one stroke of a letter of the law to become invalid.
18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.
Everyone who divorces his wife and marries another commits adultery, and he who marries one who is divorced from her husband commits adultery.
19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
Now there was a certain rich man who was clothed in purple and fine linen and was enjoying every day his great wealth.
20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
A certain beggar named Lazarus was laid at his gate, covered with sores,
21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.
and longing to eat what fell from the rich man's table. Even the dogs came and licked his sores.
22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.
It came about that the beggar died and was carried away by the angels to Abraham's side. The rich man also died and was buried,
23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. (Hadēs )
and in Hades, being in torment, he lifted up his eyes and saw Abraham far away and Lazarus at his side. (Hadēs )
24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“
So he cried out and said, 'Father Abraham, have mercy on me and send Lazarus, that he may dip the tip of his finger in water and cool my tongue, for I am in anguish in this flame.'
25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
But Abraham said, 'Child, remember that in your lifetime you received your good things, and Lazarus in like manner evil things. But now he is comforted here, and you are in agony.
26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
Besides all this, a great chasm has been put in place, so that those who want to cross over from here to you cannot, and no one can cross over from there to us.'
27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
The rich man said, 'I beg you, Father Abraham, that you would send him to my father's house—
28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
for I have five brothers—in order that he may warn them, so that it may not be that they come into this place of torment.'
29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
But Abraham said, 'They have Moses and the prophets; let them listen to them.'
30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.
The rich man replied, 'No, Father Abraham, but if someone would go to them from the dead, they will repent.'
31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“
But Abraham said to him, 'If they do not listen to Moses and the prophets, neither will they be persuaded if someone rises from the dead.'”