Левит 11
1 І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, гово́рячи їм:
Hoe ty nitsara’ Iehovà amy Mosè naho amy Aharone:
2 „Промовляйте до Ізраїлевих синів, ка́жучи: Оце та звірина́, що будете їсти зо всієї худоби, що на землі:
Saontsio amo ana’ Israeleo ty hoe: Iretoañe o raha veloñe ho fikama’ areo amy ze hene bibi’ ty tane toy.
3 Кожну з худоби, що має розді́лені копи́та, і що має копита роздво́єні розривом, що жує жу́йку, — її будете їсти.
Ze vaki-hotro, ie misarake do’e o hotro’eo, naho mihota haneñe (amo bibio) le mahakama’ areo.
4 Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку, і з тих, що мають розділені копи́та: верблю́да, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, — нечистий він для вас.
Fe tsy ho kamae’ areo o mpihota naho o vaki-hotro retoañe: o ramevao, amy te tsy vaki-hotro ndra t’ie mihota, aa le faly ama’ areo.
5 І тушка́нчика, бо він жує жуйку, та не має розді́лених копи́т, — нечистий він для вас.
O trandrakeo, amy te tsy vaki-hotro ndra t’ie mihota le faly ama’ areo.
6 І зайця, бо він жує жуйку, та не має розді́лених копит, — нечистий він для вас.
O bitroo, amy te tsy vaki-hotro ndra t’ie mihota, le faly ama’ areo.
7 І свині́, бо вона має розділені ра́тиці, і має ра́тиці роздво́єні розри́вом, та жуйки не жує, — нечиста вона для вас.
O lamboo, toe misarake o hotro’eo naho vaki-hotro f’ie tsy mihota, le faly ama’ areo.
8 Їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього па́дла не будете доторкатися, — нечисте воно для вас.
Tsy ho kamae’ areo o nofo’eo le tsy ho tsapae’ areo o fate’eo, faly ama’ areo.
9 Оце будете їсти зо всього, що в воді: усе, що має плавці́ та луску́ в воді, у морях та в річка́х, — їх будете їсти.
Iretoy ty ho fikama’ areo amy ze he’e an-drano ao. Ndra inoñ’ inoñe aman’ elatse naho sisy, he andrano he an-driake ke an-tsaka ao—le azo’ areo kamaeñe.
10 А все, що не має плавці́в та луски́ в морях і в річках, зо всього, що рої́ться в воді, і зо всього, що пливає в воді, — гидо́та вони для вас!
Fe ze raha iaby an-driake ndra an-tsaka ao tsy aman’ elatse ndra sisi’e amo fonga raha mifamorohotse an-dranoo naho amy ze hene raha veloñe an-drano, le tiva ama’ areo;
11 І вони будуть гидо́та для вас, — їхнього м'яса не будете їсти, а їхнього па́дла будете бри́дитися.
veta ama’ areo irezay. Tsy ho kamae’ areo ty nofo’e, fa tiva ama’ areo ty fate’e.
12 Усе, що не має плавців та луски́ в воді, — гидота воно для вас.
Ze raha an-drano ao tsy aman’ elatse ndra sisy le tiva ama’ areo.
13 А з пта́ства будете бри́дитися оцього, — не будете їх їсти, гидота вони: орла, грифа й морського орла,
Intoy ty tiva ama’ areo amo voroñeo. O tsy ho kamaeñeo, o atao tivao: ty tratràke, ty bevorotse naho ty salale;
14 і коршака, і сокола за родом його,
ty fañaoke, naho ze atao vantio;
15 усякого крука за родом його,
ze hene koàke naho o rahamba’eo;
16 і струся, і сови, і яструба за родом його,
ty voron-tsatra, ty langopake, ty vorom-potsy, naho ze hene karazan-kitikitike;
17 і пугача, і рибалки, та і́біса,
ty voron-dolo kede; ty voron-dolo mpañao-piañe naho ty voron-dolo mpikodrìtse;
18 і лебедя, і пелікана, і сича,
ty vorondolo foty, ty voron-dolon-tane maike, ty hondria;
19 і бусла, чаплі за родом її, і одуда, і нетопира.
ty sama naho ze karaza-dangoro, ty kotrohake vaho ty kananavy.
20 Уся комашня́, що ходить на чотирьох, — гидота вона для вас.
Tiva ama’ areo ze hene bibi-kede aman’ elatse, misitse aman-tombo’e efatse.
21 Тільки те будете їсти зо всієї комашні, що ходить на чотирьох, що має голінки вище своїх ніг, щоб ними скакати на землі.
Fe o bibi-kede aman’ elatse, mpisitsitse aman-tomboke efatseo le azo kamaeñe o amam-pange’e ambone’ o piko’eo naho mitsindrèko an-taneo.
22 Оці серед них будете їсти: сарану́ за родом її, і сол'ам за родом його, і харґол за родом його, і хаґав за родом його.
Iretoañe o azo kamaeñe ama’eo: ty beitratra ty amo karaza’eo, ty andrombile ty amo karaza’eo, ty antsìñe ty amo karaza’eo, naho ty valala ty amo karaza’eo.
23 А вся га́дина летюча, що має чотири ноги, — гидота вона для вас.
Fe tiva ama’ areo ze hene biby ila’e mifamorohotse naho mitiliñe, aman-tomboke efatse.
24 І через них ви будете ставати нечисті: кожен, хто доторкнеться до їхнього па́дла, буде нечистий аж до вечора.
Inay o mahaleotse anahareo; ze mitsapa ty fate’e le maleotse pak’ amy harivay,
25 А кожен, хто понесе що з їхнього падла, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.
le ze mañongake ty fate am’ irezay ro hanasa o siki’eo vaho haleotse pak’ amy harivay.
26 Щодо всякої худоби, що має розділене копи́то, і що не має роздвоєного розривом копита, і жуйки не жує, — нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий.
Ze hene biby vaky hotro naho tsy mizara, ndra o tsy mihotao, le faly ama’ areo, fonga maleotse ty mitsapa irezay.
27 А кожне серед усякої звірини́, що ходить на лапах своїх, що ходить на чотирьох, — нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до їхнього па́дла, буде нечистий аж до вечора.
Faly ama’ areo ze biby mandia an-delatomboke maleme amo mpandeha an-tomboke efatseo. Haleotse pak’ amy harivay ze mitsapa ty fate’ irezay.
28 А хто носить їхнє па́дло, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. Нечисті вони для вас.
Hanasa o siki’eo ze mandrambe ty fate’e vaho haleotse pak’ amy harivay; ie faly ama’ areo.
29 А оце вам нечисте серед плазуні́в, що плазу́ють по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її,
Intoy ka o raha faly amo biby milaly an-tane atoio: ty fanaloke, ty kotìka, ze karazan-droso,
30 і ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.
ty tràtrake, ty jirifòñe, ty voae, ty roson’ añombelahy vaho ty tañe.
31 Оці нечисті для вас серед усього плазуючого. Кожен, хто доторкнеться до них, коли вони мертві, буде нечистий аж до вечора.
Songa faly ama’ areo i raha milaly zay. Maleotse pak’ amy harivay ze mitsapa ty fate’e.
32 І все, що впаде на нього, коли вони мертві, буде нечисте, кожна річ, — з дерева, або з одежі, або зо шкури, або з грубої ткани́ни, кожна річ, що вживається до праці, — в воду треба покласти їх, і будуть нечисті аж до вечора, а пото́му стануть чистими.
Le fonga haleotse ze raha ipaoha’ ty mate amy rezay, ke hatae, ke lamba, ke holitse, he haroñe—ze raha manañ’ asa, le tsy mahay tsy ajorobo an-drano ao, naho haleotse pak’ amy harivay, vaho halio;
33 А всякий гли́няний по́суд, що з них упаде що до його сере́дини, — усе, що в сере́дині його, стане нечисте, а його розі́б'єте.
Ho foieñe ze valàñe tane ijoña’ ty raik’ am’ iereo; fonga haloto ze ama’e ao.
34 Кожна ї́жа, що їсться, на якій була вода з такого посуду, буде нечиста; а кожен напі́й, що п'ється, у кожнім такім по́суді стане нечистим.
Haloto ze hene mahakama mete ho nikamaeñe te ipaoha’ i rano’ey, vaho haloto ka ze rano ho ninomeñe boak’ amy fanakey.
35 І все, що на нього впаде з їхнього па́дла, стане нечисте: піч та огнище буде розва́лене, — вони нечисті, і нечисті будуть для вас.
Fonga maloto ze ipoha’ ty fate’e, ndra te toñake, ndra valàñe, le tsy mete tsy koromaheñe fa maleotse. Songa maloto ama’ areo irezay.
36 Тільки джерело́ та яма, збір води, бу́дуть чисті. А хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий.
Ndra te izay, halio ty vovoñe ndra ty kadaha ivorian-drano, fe haloto ze mitsapa ty fate’e.
37 А коли що впаде з їхнього падла на всяке насіння сівби́, що сіється, — чисте воно.
Aa naho mipok’ ami’ty tabiry hamboleñe ze ho tongiseñe, ty ila’ i fate’ey, malio i tabiriy.
38 А коли буде налита вода на насіння, і впаде на нього з їхнього падла, нечисте воно для вас.
Fa naho nañiliñan-drano i tabiriy vaho mipok’ ama’e ty ila’ i fatey, le maleotse ama’o.
39 А коли помре що з худоби, що вона на ї́жу для вас, то хто доторкнеться па́дла її, той буде нечистий аж до вечора.
Haleotse pak’amy harivay ka ze mitsapa ty fatem-biby fihinañe, mate boboke.
40 А хто їсть із па́дла її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І хто носить па́дло її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.
Tsy mete tsy manasa o lamba’eo ze mikama amy fatey vaho haleotse pak’ amy harivay; mbore hanasa ty lamba’e ze mañongake i fatey vaho haleotse pak’ amy harivay.
41 А все плазу́юче, що плазу́є по землі, гидота воно, — не буде їстися.
Tiva iaby ze biby mifamorohotse ambone’ ty tane toy—tsy ho kamaeñe.
42 Усе, що по́взає на животі, і все, що по́взає на чотирьох, аж до всього, що багатоножне, усе плазуюче, що плазує по землі, — не будете їх їсти, бо гидота вони.
Ze milaly an-tro’e, ke misitsitse an-tombo’e efatse, he maro tomboke, amo biby mangetseketsek’ an-tane atoio, tsy ho kamae’ areo, fa tiva.
43 Не занечищуйте душ своїх усім плазуючим, що плазує, — і не зро́битеся нечисті ними, і не станете нечисті ними.
Ko mandeo-batañe amo biby mifamorohotseo nahareo le ko andotoa’areo vatañe vaho ko mileotse ama’e.
44 Бо Я — Господь, Бог ваш, і ви освя́титеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.
Izaho Iehovà Andrianañahare’ areo. Aa le, miefera vaho miavaha, amy te masin-dRaho. Ko mandeo-batañe amy ze mifamorohotse an-tane atoy.
45 Бо Я — Госпо́дь, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути для вас Богом. І будьте святі, бо святий Я.
Izaho Iehovà nañavotse anahareo an-tane Mitsraime añe ho Andrianañahare’ areo. Aa le miavaha amy te masin-dRaho.
46 Оце зако́н про худобу, і про пта́ство, і про всяку живу звірину́, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі,
Izay o fetse amo biby ndra voroñe ndra ze raha veloñe mpandeha amo ranoo ndra mifamorohotse ambone’ ty tane toio,
47 щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться“.
hañavahañe ty maleotse ami’ty malio, naho hamìhañe o biby tsy kamaeñeo amo mete kamaeñeo.
