Левит 10
1 І взяли́ Ааро́нові сини, Нада́в та Аві́гу, кожен кадильницю свою, і дали́ в них огню, і поклали на ньому кадило, і прине́сли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був прино́сити їм.
Songa nandrambe ty sadron’ afo’e t’i Nadabe naho i Abiho, ana’ i Aharone, naho nasia’ iareo afo, naho nampipohañ’ emboke vaho ninday afo tsie añatrefa’ Iehovà, ie tsy nandilia’e.
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.
Aa le niforoake boak’ am’ Iehovà ty afo namorototo iareo, vaho nikoromak’ añatrefa’ Iehovà.
3 І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон.
Le hoe t’i Mosè amy Aharone, Izay ty talin-tsara’ Iehovà, ie nanao ty hoe: Hampiavahe’ o mpañarine ahikoo iraho, vaho ho rengèñe añatrefa’ ondaty iabio. Fe nianjiñe t’i Aharone.
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“.
Kinanji’ i Mosè t’i Misaele naho i Eltsafane, ana’ i Oziele, rahalahin-drae’ i Aharone, le natao’e ty hoe: Mb’ etoa, takono boak’ aolo’ i toetse miavakey mb’ alafen-tobe añe o longo’oo.
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей.
Aa le nimb’eo iereo nitakoñe aze aman-tsikiñe mb’ alafe’ i tobey mb’eo, amy nitsarae’ i Mosèy.
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь.
Le hoe t’i Mosè amy Aharone naho amy Elazare naho Itamare, ana’e, Ko añafahan-tsabaka ty añambone’ areo, naho ko mandria-tsaroñe tsy mone hihomake vaho hifetsak’ am’ondaty iabio ty haviñerañe. Fe o longo’ areoo, i anjomba’ Israele iabiy ty handala i famorototoañe niviañe’ Iehovày.
7 А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом.
Le ko mienga ty lalan-kibohom-pamantañañe tsy mone hihomake, amy te ama’ areo ty mena-pañoriza’ Iehovà. Le nanoe’ iareo ty nitsarae’i Mosè.
8 А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи:
Le hoe ty nitsarae’ Iehovà amy Aharone,
9 „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,
Ko mikama divay ndra toake, ihe naho o ana’o miharo ama’oo, t’ie mizilik’ amy kibohom-pamantañañey ao, tsy mone hikoromake. Fañè nainaie amo tarira’ areo mifandimbeo izay,
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,
hampiavahañe ty masiñe ami’ty tsotra naho ty maleotse ami’ty malio,
11 і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“.
naho hañanarañe o ana’ Israeleo ze hene fañè nitsarae’ Iehovà am’ iereo am-pità’ i Mosè.
12 І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше.
Le hoe t’i Mosè amy Aharone naho amy Elazare vaho Itamare, sehangan’ ana’e rey: Rambeso ty enga-mahakama nisisa amy nisoroñañe am’ Iehovày, vaho ikamao po-dalivay marine’ i kitreliy fa miava-do’e.
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано.
Ho kamae’ areo amy toe-miavakey amy t’ie anjara’o naho anjara’ o ana’oo boak’ amy soroñañe am’ Iehovày, amy nandiliañ’ ahikoy.
14 А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.
Ho kamae’o ami’ty malio ka ty tratra’ i engan-kelahelay naho ty tso’ i enga-kavoañey, ihe naho o ana-dahi’oo naho o anak-ampela’o miharo ama’oo, amy t’ie natolotse ho zo’o naho zo’ o keleia’oo boak’ amo engam-pañanintsiñe fisoroña’ o ana’ Israeleo.
15 Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“.
Hasese’ iareo mindre amo safo’e hisoroñañeo ty tson’ engan-kavoañe naho ty tratra’ i engan-kelahelay, hahelahela ho engan-kelahela añatrefa’ Iehovà. Le ho azo naho o ana’ areo mindre ama’oo ho fañè tsy modo ami’ty nandilia’ Iehovà.
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:
Nitsoehe’ i Mosè amy zao i osen’ engan-kakeoy; inao finorototo! Niviñera’e t’i Elazare naho Itamare, ana’ i Aharone honka’e rey, ami’ty hoe:
17 „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.
Ino ty tsy nihinana’ areo i engan-kakeoy amy toe-miavakey ao? Miavake izay vaho natolon’ Añahare anahareo hivave ty hìla’ i màroy hijebañañe iareo añatrefa’ Iehovà.
18 Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“.
Inao, tsy nasese amy toe-miavakey ty lio’e, aa le ho nihinana’ areo amy toe-miavakey ao, amy nandiliakoy.
19 І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“
Le hoe t’i Aharone amy Mosè: Ingo te binanabana’ iareo anindroany i engan-kakeo’ iareoy naho o fisoroña’ iareo añatrefa’ Iehovào; aa i hene nizo ahiko anianiy, naho nihinanako i engan-kakeoy anindroany ampivazohoa’ Iehovà, ho ni-nò’e hao?
20 І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х.
Ie jinanji’ i Mosè izay le nisoa am-pihaino’e ao.
