Від Івана 5
1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
Some time later there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
Now there is in Jerusalem near the Sheep Gate a pool with five covered colonnades, which in Hebrew is called Bethesda.
3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
On these walkways lay a great number of the sick, the blind, the lame, and the paralyzed.
4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
One man there had been an invalid for thirty-eight years.
6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
When Jesus saw him lying there and realized that he had spent a long time in this condition, He asked him, “Do you want to get well?”
7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
“Sir,” the invalid replied, “I have no one to help me into the pool when the water is stirred. While I am on my way, someone else goes in before me.”
8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
Then Jesus told him, “Get up, pick up your mat, and walk.”
9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
Immediately the man was made well, and he picked up his mat and began to walk. Now this happened on the Sabbath day,
10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
so the Jews said to the man who had been healed, “This is the Sabbath! It is unlawful for you to carry your mat.”
11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
But he answered, “The man who made me well told me, ‘Pick up your mat and walk.’”
12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
“Who is this man who told you to pick it up and walk?” they asked.
13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
But the man who was healed did not know who it was, for Jesus had slipped away while the crowd was there.
14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
Afterward, Jesus found the man at the temple and said to him, “See, you have been made well. Stop sinning, or something worse may happen to you.”
15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
And the man went away and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
Now because Jesus was doing these things on the Sabbath, the Jews began to persecute Him.
17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
But Jesus answered them, “To this very day My Father is at His work, and I too am working.”
18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
Because of this, the Jews tried all the harder to kill Him. Not only was He breaking the Sabbath, but He was even calling God His own Father, making Himself equal with God.
19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
So Jesus replied, “Truly, truly, I tell you, the Son can do nothing by Himself, unless He sees the Father doing it. For whatever the Father does, the Son also does.
20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
The Father loves the Son and shows Him all He does. And to your amazement, He will show Him even greater works than these.
21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
For just as the Father raises the dead and gives them life, so also the Son gives life to whom He wishes.
22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
Furthermore, the Father judges no one, but has assigned all judgment to the Son,
23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
so that all may honor the Son just as they honor the Father. Whoever does not honor the Son does not honor the Father who sent Him.
24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)
Truly, truly, I tell you, whoever hears My word and believes Him who sent Me has eternal life and will not come under judgment. Indeed, he has crossed over from death to life. (aiōnios g166)
25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
Truly, truly, I tell you, the hour is coming and has now come when the dead will hear the voice of the Son of God, and those who hear will live.
26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
For as the Father has life in Himself, so also He has granted the Son to have life in Himself.
27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
And He has given Him authority to execute judgment, because He is the Son of Man.
28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
Do not be amazed at this, for the hour is coming when all who are in their graves will hear His voice
29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
and come out—those who have done good to the resurrection of life, and those who have done evil to the resurrection of judgment.
30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
I can do nothing by Myself; I judge only as I hear. And My judgment is just, because I do not seek My own will, but the will of Him who sent Me.
31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
If I testify about Myself, My testimony is not valid.
32 Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
There is another who testifies about Me, and I know that His testimony about Me is valid.
33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
You have sent to John, and he has testified to the truth.
34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
Even though I do not accept human testimony, I say these things so that you may be saved.
35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
John was a lamp that burned and gave light, and you were willing for a season to bask in his light.
36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
But I have testimony more substantial than that of John. For the works that the Father has given Me to accomplish—the very works I am doing—testify about Me that the Father has sent Me.
37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
And the Father who sent Me has Himself testified about Me. You have never heard His voice nor seen His form,
38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
nor does His word abide in you, because you do not believe the One He sent.
39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)
You pore over the Scriptures because you presume that by them you possess eternal life. These are the very words that testify about Me, (aiōnios g166)
40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
yet you refuse to come to Me to have life.
41 Від людей не приймаю Я слави,
I do not accept glory from men,
42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
but I know you, that you do not have the love of God within you.
43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
I have come in My Father’s name, and you have not received Me; but if someone else comes in his own name, you will receive him.
44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
How can you believe if you accept glory from one another, yet do not seek the glory that comes from the only God?
45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
Do not think that I will accuse you before the Father. Your accuser is Moses, in whom you have put your hope.
46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
If you had believed Moses, you would believe Me, because he wrote about Me.
47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“
But since you do not believe what he wrote, how will you believe what I say?”
