Від Івана 20
1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.
Le premier jour de la semaine, Marie Madeleine se rendit au sépulcre, de grand matin, lorsqu'il faisait encore obscur: elle vit que la pierre en était ôtée.
2 Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“
Elle courut donc trouver Simon Pierre, ainsi que l'autre disciple que Jésus aimait, et leur dit: «On a enlevé du sépulcre le Seigneur, et nous ne savons où on l’a mis.»
3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гро́бу пішли.
Pierre sortit donc, ainsi que l'autre disciple, et ils se rendirent au sépulcre.
4 Вони ж бігли оби́два укупі, але другий той учень попе́реду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
Ils couraient tous deux; mais l'autre disciple courut plus vite que Pierre, et arriva le premier au sépulcre;
5 І, нахили́вшися, бачить — лежить полотно... Але він не ввійшов.
et s'étant baissé, il vit les bandes qui étaient à terre; cependant, il n'entra point.
6 Прибува́є і Си́мон Петро, що слідко́м за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,
Simon Pierre, qui le suivait, arriva à son tour; il entra dans le sépulcre, et vit les bandes qui étaient à terre,
7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащани́цею, але о́сторонь, зго́рнена, в іншому місці.
et le suaire, dont on avait couvert la tête de Jésus, non point avec les bandes, mais roulé à part dans un coin.
8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.
Alors cet autre disciple qui était arrivé le premier au sépulcre, y entra aussi: il vit, et il crut;
9 Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.
car ces disciples ne savaient pas encore que, d'après l'Écriture, le Messie devait ressusciter des morts.
10 І учні верну́лися знову до се́бе.
Là-dessus, ils s'en retournèrent chez eux.
11 А Марія стояла при гро́бі назо́вні та й плакала. Плачучи́, нахилилась до гробу.
Cependant Marie se tenait près du sépulcre, en dehors, et pleurait. Tout en pleurant, elle se baissa pour regarder dans le sépulcre,
12 І бачить два Анголи́, що в білім сиділи, — один у голова́х, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.
et elle vit deux anges, vêtus de blanc, assis au lieu où avait reposé le corps de Jésus, l'un à la tête, l'autre aux pieds.
13 І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“Та відказує їм: „Узяли́ мого Господа, і я не знаю, де Його покла́ли.
Et ces anges lui dirent: «Femme, pourquoi pleures-tu?» Elle leur répondit: «C'est qu'on a enlevé mon Seigneur, et je ne sais où on l’a mis.»
14 І, сказавши оце, оберну́лась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.
En disant ces mots, elle se retourna et vit Jésus qui était là; mais elle ne savait pas que c'était Jésus.
15 Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“Вона ж, думаючи, що то садівни́к, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де́ покла́в ти Його, — і Його я візьму́!“
Jésus lui dit: «Femme, pourquoi pleures-tu? Qui cherches-tu?» Marie, croyant que c'était le jardinier, lui dit: «Seigneur, si c'est toi qui l'as emporté, dis-moi où tu l'as mis, et j'irai le prendre.»
16 Ісус мовить до неї: „Маріє!“А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні́!“цебто: „Учителю мій!“
Jésus lui dit: «Marie!» Elle se retourna, et lui dit en hébreu: «Rabboni!» c’est-à-dire, Maître.
17 Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“
Jésus lui dit: «Ne me touche pas, car je ne suis pas encore monté vers le Père; mais va trouver mes frères, et dis-leur que je monte vers mon Père et votre Père, vers mon Dieu et votre Dieu.»
18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.
Marie Madeleine alla annoncer aux disciples qu'elle avait vu le Seigneur, et qu'il lui avait dit ces choses.
19 Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“
Dans la soirée de ce même jour, qui était le premier de la semaine, les portes du lieu où étaient les disciples étant fermées par crainte des Juifs, Jésus vint, et, se présentant au milieu d'eux, il leur dit: «La paix soit avec vous!»
20 І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.
Ayant ainsi parlé, il leur montra ses mains et son côté. Les disciples furent remplis de joie en voyant le Seigneur.
21 Тоді зно́ву сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“
Jésus leur dit une seconde fois: «La paix soit avec vous! Comme le Père m'a envoyé, moi aussi je vous envoie.»
22 Сказавши оце, Він дихну́в, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!
Après ces paroles, il souffla sur eux, et leur dit: «Recevez le Saint-Esprit.
23 Кому гріхи про́стите, — про́стяться їм, а кому затри́маєте, — то затри́маються!“
Ceux à qui vous pardonnerez leurs péchés, ces péchés leur seront pardonnés; ceux à qui vous retiendrez leurs péchés, ces péchés leur seront retenus.»
24 А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.
Thomas, l'un des Douze, celui qu'on appelle Didyme, n'était pas avec eux, lorsque Jésus vint.
25 Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“А він відказав їм: „Коли на руках Його зна́ку відцвя́шного я не побачу, і пальця свого́ не вкладу́ до відцвя́шної рани, і своєї руки не вкладу́ до боку Його, — не ввірую!“
Les autres disciples lui dirent donc: «Nous avons vu le Seigneur.» Mais Thomas leur dit: «Si je ne vois dans ses mains la marque des clous, si je ne mets mon doigt à la place où étaient les clous, et si je ne mets ma main dans son côté, je ne le croirai point.»
26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“
Huit jours après, les disciples se trouvaient de nouveau dans la maison, et Thomas était avec eux. Jésus vint, quoique les, portes fussent fermées, et, se présentant au milieu d'eux, leur dit: «La paix soit avec vous!»
27 Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“
Il dit ensuite à Thomas: «Approche ici ton doigt, et regarde mes mains; approche aussi ta main et la mets dans mon côté; et ne sois pas incrédule, mais crois.»
28 А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“
Thomas répondit et lui dit: «Mon Seigneur et mon Dieu!»
29 Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“
Jésus lui dit: «Parce que tu m'as vu, tu as cru: heureux ceux qui croiront sans avoir vu!»
30 Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
Jésus a fait, en présence de ses disciples, beaucoup d'autres miracles qui ne sont pas consignés dans ce livre;
31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я́ Його!
mais ceux-ci ont été rapportés, afin que vous croyiez que Jésus est le Messie, le Fils de Dieu, et qu'en croyant vous ayez la vie en son nom.
