Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Plusieurs ayant entrepris d'écrire l'histoire des événements qui se sont accomplis parmi nous,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
d'après ce que nous ont enseigné ceux qui en ont été les témoins oculaires dès le commencement, et qui sont devenus les ministres de la Parole,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
j'ai cru devoir aussi, après m'être soigneusement enquis de tous les faits, dès leur origine, te les raconter dans leur ordre, excellent Théophile,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
afin que tu reconnaisses la vérité des récits qui ont fait la matière de ton instruction.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Il y avait du temps d'Hérode, roi de Judée, un sacrificateur nommé Zacharie; il appartenait à la classe d'Abia, et sa femme, qui était une fille d'Aaron, se nommait Elisabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Ils étaient tous deux justes devant Dieu, et observaient tous les commandements et ordonnances du Seigneur, de manière à être sans reproches.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Ils n'avaient point d'enfants, parce qu'Élisabeth était stérile; et ils étaient l'un et l'autre avancés en âge.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Quand vint le tour de sa classe, et qu'il dut officier devant Dieu,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
il fut désigné par le sort, selon les usages du sacerdoce, pour aller offrir les parfums dans le sanctuaire du Seigneur.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Pendant que tout le peuple était dehors en prières, à l'heure qu'on offre les parfums,
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
un ange du Seigneur lui apparut debout, à droite de l'autel des parfums.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Zacharie fut troublé à sa vue, et la frayeur s'empara de lui;
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
mais l'ange lui dit: «Ne crains point, Zacharie, car ta prière a été exaucée: Elisabeth, ta femme, te donnera un fils, et tu le nommeras Jean;
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
il sera pour toi un sujet de joie et d'allégresse, et beaucoup se réjouiront de sa naissance.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
Car il sera grand devant le Seigneur; il ne boira ni vin, ni liqueur enivrante, et il sera rempli du Saint-Esprit dès le sein de sa mère;
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
il convertira bien des fils d'Israël au Seigneur leur Dieu,
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
et lui-même marchera devant Dieu dans l'esprit et la vertu d'Élie, pour «ramener les coeurs des pères vers les enfants, » et les rebelles aux sentiments des justes, afin de préparer au Seigneur un peuple bien disposé.»
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Zacharie dit à l'ange: «A quoi reconnaîtrai-je la vérité de ce que tu m'annonces? car je suis vieux, et ma femme est déjà avancée en âge.»
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
L'ange lui répondit: «Je suis Gabriel, je me tiens devant Dieu; j'ai été envoyé pour te parler, et pour t'annoncer ces heureuses nouvelles.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Voici, tu seras muet, et tu ne pourras plus parler jusqu'au jour où se réalisera cette promesse, parce que tu n'as pas ajouté foi à mes paroles, qui s'accompliront en leur temps.»
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Cependant le peuple attendait Zacharie, et s'étonnait qu'il demeurât aussi longtemps dans le sanctuaire.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Quand Zacharie sortit, il ne pouvait leur parler; et ils comprirent qu'il avait eu une vision dans le sanctuaire, ce que lui-même confirmait par signes: et il resta muet.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
Lorsque les jours de son office furent accomplis, il s'en retourna chez lui.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Quelque temps après, Elisabeth, sa femme, devint enceinte, et elle se tint cachée durant cinq mois, «parce que, disait-elle,
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
c'est une grâce cachée que le Seigneur m'a faite, quand il a daigné ôter l'opprobre qui pesait sur moi aux yeux des hommes.»
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Au sixième mois, Dieu envoya l'ange Gabriel dans une ville de Galilée, appelée Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
vers une vierge fiancée à un homme de la famille de David, nommé Joseph. Cette vierge se nommait Marie.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
L'ange lui dit en entrant: «Je te salue, toi qui es l'objet d'une grande grâce; le Seigneur est avec toi.»
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Cette parole la troubla; et elle se demandait ce que pouvait bien être cette salutation.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
L'ange lui dit: «Ne crains point, Marie, car tu as trouvé grâce devant Dieu.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Tu concevras en ton sein, et tu enfanteras un fils; et tu lui donneras le nom de Jésus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Il sera grand; on l'appellera Fils du Très-Haut; le Seigneur Dieu lui donnera le trône de David, son père;
il régnera éternellement sur la maison de Jacob, et son règne n'aura point de fin.» (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Mais Marie dit à l'ange: «Comment cela se fera-t-il, puisque je ne connais point d'homme?»
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
L'ange lui répondit: «Le Saint-Esprit viendra sur toi, et la puissance du Très-Haut te couvrira de son ombre; aussi l'être saint qui naîtra de toi, sera-t-il appelé Fils de Dieu.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Et voici, Elisabeth, ta parente, a, elle aussi, conçu un fils dans sa vieillesse, et celle qu'on appelait stérile est dans son sixième mois:
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
rien ne sera impossible à Dieu.»
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Marie lui dit: «Je suis la servante du Seigneur; qu'il me soit fait selon ta parole.» Et l'ange la quitta.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Dans ce même temps Marie partit, et s'en alla en hâte au pays des montagnes, dans une ville de Juda;
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
étant entrée dans la maison de Zacharie, elle salua Elisabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Dès qu'Elisabeth eut entendu la salutation de Marie, son enfant tressaillit dans son sein, et elle fut remplie du Saint-Esprit.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Elle s'écria à haute voix: «Tu es bénie entre les femmes, et le fruit que tu portes est béni.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Et d'où me vient cet honneur, que la mère de mon Seigneur vienne me visiter?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Car, sitôt que la voix de ta salutation a frappé mon oreille, mon enfant a tressailli de joie dans mon sein.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Heureuse celle qui a cru à l'accomplissement de ce que le Seigneur lui a fait annoncer!»
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Et Marie dit: «Mon âme glorifie le Seigneur,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
et mon esprit est ravi de joie en Dieu, mon Sauveur,
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
parce qu'il a jeté les yeux sur la bassesse de sa servante. «Car désormais toutes les générations me diront bienheureuse,
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
parce que le Tout-Puissant a fait en moi de grandes choses: son nom est saint,
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
et sa miséricorde détend d'âge en âge sur ceux qui le craignent.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Il a déployé la force de son bras; il a dissipé ceux qui s'enorgueillissaient dans les pensées de leurs coeurs;
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
il a renversé les puissants de leurs trônes, et il a élevé les petits;
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
il a comblé de biens les affamés, et il a renvoyé les riches les mains vides.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Il s'est intéressé à Israël son serviteur, et, comme il l'avait dit à nos pères, il s'est souvenu de sa miséricorde
envers Abraham et sa postérité, pour toujours.» (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Marie demeura avec Elisabeth, environ trois mois, puis elle s'en retourna dans sa maison.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Cependant Elisabeth, étant arrivée à son terme, mit au monde un fils.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Ses voisins et ses parents, ayant appris la grâce signalée que le Seigneur lui avait faite, l'en félicitèrent.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
Le huitième jour, on vint circoncire l’enfant, et on lui donnait le nom de Zacharie, qui était le nom de son père,
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
lorsque sa mère prit la parole, et dit: «Non; il s'appellera Jean.»
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
Ils lui dirent: «Il n'y a personne dans ta famille qui porte ce nom-là; »
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
et ils demandèrent par signes au père de l'enfant, comment il voulait qu'on le nommât.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Zacharie ayant demandé des tablettes, écrivit ces mots: «Son nom est Jean; » et ils en furent tous étonnés.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Au même instant, sa bouche s'ouvrit, sa langue se délia, il parlait, bénissant Dieu.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
La crainte saisit tous les habitants des alentours, et, dans tout le pays des montagnes de la Judée, on parla de ces événements.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
Tous ceux qui les apprirent, les serraient dans leur coeur en disant: «Que sera-donc cet enfant?» En effet, la main du Seigneur était avec lui.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Zacharie, son père, fut rempli du Saint-Esprit, et il prophétisa en ces termes:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
«Béni soit le Seigneur, le Dieu d'Israël, de ce qu'il a visité et racheté son peuple.
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
Il nous a suscité une Puissance libératrice dans la maison de David, son serviteur,
selon qu'il en avait parlé par la bouche de ses saints prophètes des temps anciens, (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
une Puissance qui nous délivrera de nos ennemis, et des mains de tous ceux qui nous haïssent.
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Il a voulu faire miséricorde à nos pères, et il s'est souvenu de sa sainte alliance,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
selon la promesse qu'il avait faite par serment à Abraham, notre père,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
de nous donner, lorsque nous serions délivrés des mains de nos ennemis, de le servir sans crainte,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
en pratiquant sous son regard la sainteté et la justice tous les jours de notre vie.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
«Et toi, petit enfant, tu seras appelé prophète du Très-Haut; car tu marcheras devant la face du Seigneur, pour préparer ses voies,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
afin qu'il donne à son peuple la connaissance du salut par le pardon de ses péchés.
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Car notre Dieu, dans ses tendres compassions, a fait lever d'en haut, sur nous, un soleil
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
qui doit éclairer ceux qui sont dans les ténèbres et dans l'ombre de la mort, afin de diriger nos pas dans le chemin de la paix.»
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
Or, le petit enfant croissait, il se fortifiait en esprit; et il se tenait dans les déserts, jusqu'au jour où il se fit connaître à Israël.
