Від Івана 18
1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
After Jesus spoke these words, he went out with his disciples to the other side of the Kidron Valley, where there was a garden into which he and his disciples entered.
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
Now Judas, who was going to betray him, also knew the place, for Jesus often went there with his disciples.
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.
Then Judas, leading a group of soldiers and some officers from the chief priests and Pharisees, went there with lanterns, torches, and weapons.
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“
Then Jesus, who knew all the things that were happening to him, went forward and asked them, “Who are you looking for?”
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.
They answered him, “Jesus of Nazareth.” Jesus said to them, “I am.” Judas, who betrayed him, was also standing with the soldiers.
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.
So when he said to them, “I am,” they went backward and fell to the ground.
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.
Then again he asked them, “Who are you looking for?” Again they said, “Jesus of Nazareth.”
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —
Jesus answered, “I told you that I am. So if you are looking for me, let these go.”
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.
This was in order to fulfill the word that he said: “Of those whom you have given me, I lost no one.”
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.
Then Simon Peter, who had a sword, drew it and struck the servant of the high priest and cut off his right ear. Now the name of the servant was Malchus.
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
Jesus said to Peter, “Put the sword back into its sheath. Should I not drink the cup that the Father has given me?”
12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,
So the group of soldiers and the captain, and the officers of the Jews, seized Jesus and tied him up.
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
They led him first to Annas, for he was father-in-law of Caiaphas, who was high priest that year.
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.
Now Caiaphas was the one who had given the advice to the Jews that it would be better that one man die for the people.
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
Simon Peter followed Jesus, and so did another disciple. Now that disciple was known to the high priest, and he entered with Jesus into the courtyard of the high priest;
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.
but Peter was standing at the door outside. So the other disciple, who was known to the high priest, went out and spoke to the female doorkeeper and he brought Peter in.
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“Той відказує: „Ні!“
Then the female servant, the doorkeeper, said to Peter, “Are you not also one of the disciples of this man?” He said, “I am not.”
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
Now the servants and the officers were standing there, and they had made a charcoal fire, for it was cold, and they were warming themselves. Peter was also with them, standing there and warming himself.
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
The high priest then asked Jesus about his disciples and his teaching.
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.
Jesus answered him, “I have spoken openly to the world. I was always teaching in synagogues and in the temple where all the Jews come together. I said nothing in secret.
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.
Why did you ask me? Ask those who have heard me about what I said. Look, these people know what I said.”
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“
When Jesus had said this, one of the officers standing there struck Jesus and said, “Is that how you answer the high priest?”
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“
Jesus answered him, “If I spoke wrongly, testify about the wrong, but if rightly, why do you hit me?”
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
Then Annas sent him tied up to Caiaphas the high priest.
25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“Він відрікся й сказав: „Ні!“
Now Simon Peter was standing and warming himself. The people then said to him, “Are you not also one of his disciples?” He denied it and said, “I am not.”
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“
One of the servants of the high priest, who was a relative of the man whose ear Peter had cut off, said, “Did I not see you in the garden with him?”
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.
Peter then denied again, and immediately the rooster crowed.
28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.
Then they led Jesus from Caiaphas to the government headquarters. It was early in the morning, and they did not enter the government headquarters so that they would not be defiled but would eat the Passover.
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“
So Pilate went out to them and said, “What accusation are you bringing against this man?”
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.
They answered and said to him, “If this man was not an evildoer, we would not have given him over to you.”
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —
Pilate therefore said to them, “Take him yourselves, and judge him according to your law.” The Jews said to him, “It is not lawful for us to put any man to death.”
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
They said this so that the word of Jesus would be fulfilled which he had spoken to indicate by what kind of death he would die.
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“
Then Pilate entered the government headquarters again and called Jesus and he said to him, “Are you the King of the Jews?”
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“
Jesus answered, “Do you speak from yourself, or did others speak to you about me?”
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“
Pilate answered, “I am not a Jew, am I? Your own people and the chief priests gave you over to me. What did you do?”
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.
Jesus answered, “My kingdom is not of this world. If my kingdom were part of this world, then my servants would fight so that I would not be given over to the Jews. But now my kingdom is not from here.”
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.
Pilate then said to him, “Are you a king then?” Jesus answered, “You say that I am a king. For this purpose I have been born, and for this purpose I have come into the world, so that I would bear witness to the truth. Everyone who belongs to the truth listens to my voice.”
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.
Pilate said to him, “What is truth?” When he had said this, he went out again to the Jews and said to them, “I find no guilt in this man.
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
But you have the custom that I release one person to you at the Passover. So do you want me to release the King of the Jews to you?”
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“А Вара́вва був злочи́нець.
Then they cried out again and said, “Not this man, but Barabbas.” Now Barabbas was a robber.
