Від Івана 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2 Воно в Бога було на поча́тку.
Воно було в починї у Бога.
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24 Посланці ж із фарисеїв були́.
А послані були з Фарисеїв.
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
