Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Entonces Bildad el Suhita respondió,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
“¿Hasta cuándo hablarás de estas cosas? ¿Serán las palabras de tu boca un viento poderoso?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
¿Dios pervierte la justicia? ¿O el Todopoderoso pervierte la justicia?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Si sus hijos han pecado contra él, los ha entregado en manos de su desobediencia.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Si quieres buscar a Dios con diligencia, haz tu súplica al Todopoderoso.
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
Si fueras puro y recto, seguramente ahora se despertaría por ti, y haz próspera la morada de tu justicia.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Aunque tu comienzo fue pequeño, sin embargo, su último fin aumentaría en gran medida.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
“Por favor, pregunta a las generaciones pasadas. Descubra el aprendizaje de sus padres.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
(Porque no somos más que de ayer, y no sabemos nada, porque nuestros días en la tierra son una sombra).
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
¿No te enseñarán, te dirán, y pronunciar palabras de su corazón?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
“¿Puede el papiro crecer sin fango? ¿Pueden los juncos crecer sin agua?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Mientras esté verde, no lo cortes, se marchita antes que cualquier otra caña.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Así son los caminos de todos los que se olvidan de Dios. La esperanza del hombre impío perecerá,
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
cuya confianza se romperá, cuya confianza es una tela de araña.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Se apoyará en su casa, pero no se mantendrá en pie. Se aferrará a ella, pero no perdurará.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Está verde ante el sol. Sus brotes salen a lo largo de su jardín.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Sus raíces se enrollan alrededor del montón de rocas. Ve el lugar de las piedras.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Si es destruido de su lugar, entonces lo negará, diciendo: “No te he visto”.
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
He aquí la alegría de su camino. De la tierra brotarán otros.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
“He aquí que Dios no desechará al hombre irreprochable, ni defenderá a los malhechores.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Todavía te llenará la boca de risa, tus labios con gritos.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Los que te odian se vestirán de vergüenza. La tienda de los malvados ya no existirá”.
