Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Then Bildad the Shuhite answered,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
“How long will you speak these things? Shall the words of your mouth be a mighty wind?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Does God pervert justice? Or does the Almighty pervert righteousness?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
If your children have sinned against him, he has delivered them into the hand of their disobedience.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
If you want to seek God diligently, make your supplication to the Almighty.
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
If you were pure and upright, surely now he would awaken for you, and make the habitation of your righteousness prosperous.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Though your beginning was small, yet your latter end would greatly increase.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
“Please enquire of past generations. Find out about the learning of their fathers.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
(For we are but of yesterday, and know nothing, because our days on earth are a shadow.)
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Shall they not teach you, tell you, and utter words out of their heart?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
“Can the papyrus grow up without mire? Can the rushes grow without water?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
While it is yet in its greenness, not cut down, it withers before any other reed.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
So are the paths of all who forget God. The hope of the godless man will perish,
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
whose confidence will break apart, whose trust is a spider’s web.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
He will lean on his house, but it will not stand. He will cling to it, but it will not endure.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
He is green before the sun. His shoots go out along his garden.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
His roots are wrapped around the rock pile. He sees the place of stones.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
If he is destroyed from his place, then it will deny him, saying, ‘I have not seen you.’
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Behold, this is the joy of his way. Out of the earth, others will spring.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
“Behold, God will not cast away a blameless man, neither will he uphold the evildoers.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
He will still fill your mouth with laughter, your lips with shouting.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Those who hate you will be clothed with shame. The tent of the wicked will be no more.”
