Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
“Ati hokkoo qurxummiitiin Lewaataan harkiftee baasuu yookaan arraba isaa funyoodhaan hidhuu ni dandeessaa?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Funyaan isaa keessa funyoo baasuu yookaan lafee mangaagaa isaa hokkoodhaan uruu ni dandeessaa?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Inni akka ati isaaf araaramtuuf guddisee si kadhataa? Afaan nagaatiinis sitti ni dubbataa?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Akka ati bara baraan garbicha godhattuuf inni si wajjin kakuu ni galaa?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Ati akka simbirroota wajjin taphattu isa wajjin ni taphattaa? Yookaan shamarran keetiif isa ni hiitaa?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Daldaltoonni isa irratti gatii wal dubbatuu? Warra bitee gurguruufis isa ni qooduu?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Ati gogaa isaa xiyyaan, yookaan mataa isaa hokkoo ittiin qurxummii qabaniin wawwaraanuu ni dandeessaa?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Yoo harka keetiin isa tuqxe, walʼaansoo sana ni yaadatta; deebitees waan sana hin gootu!
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Isa moʼanna jedhanii abdachuun soba; ijumaan isa ilaaluunuu nama hollachiisa.
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Namni isa dammaqsuuf garaa qabaatu tokko iyyuu hin jiru. Egaa namni na dura dhaabachuu dandaʼu eenyu?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Namni waa natti kennatee ani deebisuufii qabu eenyu? Wanni samii jala jiru hundinuu kanuma koo ti.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
“Ani waaʼee harkaa fi miilla isaa, waaʼee jabinaa fi dhaaba toluu isaa dubbachuu hin dhiisu.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Eenyutu uffata inni irraan uffatu irraa baasa? Eenyutu luugama qabatee isatti dhiʼaata?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Eenyutu balbala afaan isaa isa ilkaan isaa sodaachisaa sanaan marfame banuu dandaʼa?
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Dugdi isaa gaachanawwan tarree galan, kanneen akka malee walitti maxxanfaman qaba;
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
tokkoon tokkoon gaachanawwan sanaa akka qilleensi gidduu isaanii hin baaneef baayʼee walitti maxxanu.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Isaan jabeeffamanii walitti qabsiifaman; waan walitti fayyaniif gargar hin baafaman.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Haxxissoon isaa balaqqeessa ifaa baasa; iji isaa immoo akkuma ifa biiftuu reefuu baatuu ti.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Afaan isaa keessaa arraba ibiddaatu baʼa; qaanqeenis afaan isaa keessaa ni faffacaʼa.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Akkuma aara xuwwee ibidda shambaqqoo irratti dafqu keessaa baʼuu funyaan isaatii aarri ni baʼa.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
Hafuurri afaan isaatii baʼu cilee ibiddaa qabsiisa; afaan isaa keessaas arrabni ibiddaa ni baʼa.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Morma isaa keessa jabinatu jira; sodaachisuunis fuula isaa dura ni utaala.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Dachaan foon isaa wal qabateera; dachaan sunis walitti fayyeera; hin sochoʼus.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
Lapheen isaa akka kattaa jabaata; akka dhagaa daakuus jabaa dha.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Yeroo inni ol kaʼutti, jajjaboonni ni sodaatu; yommuu inni lafa sochoosaa dhufutti isaan of irra garagalanii baqatu.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Goraadeen itti buʼu illee homaa isa hin godhu; eeboon yookaan xiyyi yookaan ankaaseenis homaa isa hin godhu.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Inni sibiila akka cidiitti, naasii immoo akka muka tortoreetti heda.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
Xiyyi isa hin baqachiisu; dhagaan furrisaa isaaf akkuma habaqii ti.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Bokkuun isaaf akkuma cidii ti; inni mirmirfamuu eebootti ni kolfa.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Garaan isaa jalli akka cabaa okkotee kan qara qabuu ti; akka muka ittiin midhaan dhaʼaniittis dhoqqee baqaqsa.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
Inni tuujuba akka okkotee dafquutti koqsiisa; galaanas akkuma bilqaaxxii dibataa raasa.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
Inni duuba isaatiin akka karaan ifu ni godha; namni waan tuujubni sun rifeensa adii qabu seʼa.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Uumamni homaa hin sodaanne, kan isaan qixxaatu tokko iyyuu lafa irra hin jiru.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
Inni warra of tuulu ni tuffata; warra of jaju hunda irratti mootii dha.”
