Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Moreover Eliu spoke these words:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Doth thy thought seem right to thee, that thou shouldst say: I am more just than God?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
For thou saidst: That which is right doth not please thee: or what will it profit thee if I sin?
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Therefore I will answer thy words, and thy friends with thee.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Look up to heaven and see, and behold the sky, that it is higher than thee.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
If thou sin, what shalt thou hurt him? and if thy iniquities be multiplied, what shalt thou do against him?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
And if thou do justly, what shalt thou give him, or what shall he receive of thy hand?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Thy wickedness may hurt a man that is like thee: and thy justice may help the son of man.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
By reason of the multitude of oppressions they shall cry out: and shall wail for the violence of the arm of tyrants.
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
And he hath not said: Where is God, who made me, who hath given songs in the night?
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Who teacheth us more than the beasts of the earth, and instructeth us more than the fowls of the air.
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
There shall they cry, and he will not hear, because of the pride of evil men.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
God therefore will not hear in vain, and the Almighty will look into the causes of every one.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Yea when thou shalt say: He considereth not: be judged before him, and expect him.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
For he doth not now bring on his fury, neither doth he revenge wickedness exceedingly.
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Therefore Job openeth his mouth in vain, and multiplieth words without knowledge.
