Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
ED Elihu proseguì a parlare, e disse:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
[Voi] savi, udite i miei ragionamenti; E [voi] intendenti, porgetemi l'orecchio.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
Perciocchè l'orecchio esamina i ragionamenti, Come il palato assapora ciò che si deve mangiare.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Proponiamoci la dirittura, Giudichiamo fra noi che cosa [sia] bene.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
Conciossiachè Giobbe abbia detto: Io son giusto; Iddio mi ha tolta la mia ragione.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
Mentirei io intorno alla mia ragione? La saetta, con la quale son ferito, [è] dolorosissima, Senza [che vi sia] misfatto [in me].
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
Quale [è] l'uomo simile a Giobbe, [Che] beve lo scherno come acqua?
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
E [che] cammina in compagnia con gli operatori d'iniquità, E va con gli uomini empi?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
Perciocchè egli ha detto: L'uomo non fa niun profitto Di rendersi grato a Dio.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Perciò, uomini di senno, ascoltatemi; Tolga Iddio che vi sia empietà in Dio, O perversità nell'Onnipotente.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Perciocchè egli rende all'uomo [secondo] l'opera sua, E fa trovare a ciascuno secondo la sua via.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
Sì veramente Iddio non opera empiamente, E l'Onnipotente non perverte la ragione.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
Chi gli ha commesso il governo della terra? E chi [gli] ha imposta [la cura del] mondo tutto intiero?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
Se egli ponesse mente all'uomo, Egli ritrarrebbe a sè il suo alito, ed il suo soffio;
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
Ogni carne insieme trapasserebbe, E l'uomo ritornerebbe nella polvere.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Se pur [tu hai] del senno, ascolta questo; Porgi l'orecchio alla voce de' miei ragionamenti.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Di vero, colui che odia la dirittura signoreggerebbe egli? E condannerai tu colui che è sommamente giusto?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
Direbbesi egli ad un re: Scellerato? E a' principi: Empio?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
[Quanto meno a colui] che non ha riguardo alla qualità de' principi, Ed [appo cui] non è riconosciuto il possente, Per essere antiposto al povero, Perchè essi tutti [sono] opera delle sue mani?
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
Essi muoiono in un momento, E di mezza notte [tutto] un popolo è conquassato, e perisce; E il potente è tolto via senza [opera di] mani.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
Perciocchè gli occhi suoi [son] sopra le vie dell'uomo, Ed egli vede tutti i passi di esso.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
Non [vi è] oscurità, nè ombra di morte alcuna, Ove si possan nascondere gli operatori d'iniquità.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
Perciocchè [Iddio] non ha [più] riguardo all'uomo, Quando esso è per venire in giudicio davanti a lui.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
Egli fiacca i possenti incomprensibilmente, E ne costituisce altri in luogo loro.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Perciò, conoscendo egli le opere loro, Nel girar d'una notte son fiaccati,
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
Egli li sbatte come empi, In luogo di molti spettatori;
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
Perciocchè si son rivolti indietro da lui, E non hanno considerate tutte le sue vie;
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
Facendo pervenire infino a lui il grido del povero, E facendogli udire lo strido degli afflitti.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
Se egli rimanda in pace, chi condannerà? E [se] nasconde la sua faccia, chi lo riguarderà? O sia una nazione [intiera], o un uomo [solo];
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
Acciocchè l'uomo profano non regni [più] E che il popolo non [sia più tenuto] ne' lacci.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
Certo [ei ti si conveniva indirizzarti] a Dio, dicendo: Io ho portato [la pena]; io non peccherò più.
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
[Se vi è alcuna cosa], oltre a ciò che io veggo, mostramelo; Se io ho operato perversamente, io non continuerò più.
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Vorresti tu, ch'egli ti facesse la retribuzione di ciò ch'[è proceduto] da te? Sei tu che rifiuti ed eleggi, non già io; Di' pure ciò che tu sai.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Gli uomini di senno diranno meco, E l'uomo savio mi acconsentirà,
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
Che Giobbe non parla con conoscimento, E che le sue parole non sono con intendimento.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
O padre mio, sia pur Giobbe provato infino all'ultimo, Per cagione delle sue repliche, simili a quelle degli uomini iniqui.
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
Perciocchè [altrimenti] egli aggiungerà misfatto al suo peccato, Si batterà a palme fra noi, E moltiplicherà le parole sue contro a Dio.
