Йов 33
1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
Акум дар, Йов, аскултэ кувынтэриле меле, я аминте ла тоате кувинтеле меле!
2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
Ятэ, дескид гура ши ми се мишкэ лимба ын черул гурий.
3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
Ку курэцие де инимэ вой ворби, бузеле меле вор спуне адевэрул курат:
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
Духул луй Думнезеу м-а фэкут ши суфларя Челуй Атотпутерник ымь дэ вяцэ.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
Дакэ поць, рэспунде-мь, апэрэ-ць причина, фий гата!
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
Ынаинтя луй Думнезеу еу сунт семенул тэу ши еу, ка ши тине, ам фост фэкут дин норой.
7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
Астфел, фрика де мине ну те ва тулбура ши греутатя мя ну те ва коплеши.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Дар ту ай спус ын аузул меу ши ам аузит сунетул кувинтелор тале:
9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
‘Сунт курат, сунт фэрэ пэкат, сунт фэрэ приханэ, ну есте фэрэделеӂе ын мине.
10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
Ши Думнезеу каутэ причинэ де урэ ымпотрива мя, мэ сокотеште врэжмаш ал Луй;
11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
ымь пуне пичоареле ын бутучь, ымь пындеште тоате мишкэриле.’
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
Ыць вой рэспунде кэ аич н-ай дрептате, кэч Думнезеу есте май маре декыт омул.
13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Врей дар сэ те черць ку Ел пентру кэ ну дэ сокотялэ фиекэруя де фаптеле Луй?
14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
Думнезеу ворбеште ынсэ кынд ынтр-ун фел, кынд ынтр-алтул, дар омул ну я сяма.
15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
Ел ворбеште прин висе, прин ведений де ноапте, кынд оамений сунт куфундаць ынтр-ун сомн адынк, кынд дорм ын патул лор.
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
Атунч, Ел ле дэ ынштиинцэрь ши ле ынтипэреште ынвэцэтуриле Луй,
17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
ка сэ абатэ пе ом де ла рэу ши сэ-л феряскэ де мындрие,
18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
ка сэ-й пэзяскэ суфлетул де гроапэ ши вяца де ловитуриле сабией.
19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
Ши прин дурере есте мустрат омул ын кулкушул луй, кынд о луптэ некурматэ ый фрэмынтэ оаселе.
20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
Атунч ый есте гряцэ де пыне, кяр ши де букателе челе май алесе.
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
Карня и се прэпэдеште ши пере, оаселе каре ну и се ведяу рэмын гоале;
22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
суфлетул и се апропие де гроапэ ши вяца, де веститорий морций.
23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
Дар, дакэ се гэсеште ун ынӂер мижлочитор пентру ел, унул дин мииле ачеля каре вестеск омулуй каля пе каре требуе с-о урмезе,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
Думнезеу Се ындурэ де ел ши зиче ынӂерулуй: ‘Избэвеште-л, ка сэ ну се кобоаре ын гроапэ; ам гэсит ун прец де рэскумпэраре пентру ел!’
25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
Ши атунч карня луй се фаче май фраӂедэ ка ын копилэрие, се ынтоарче ла зилеле тинереций луй.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Се роагэ луй Думнезеу, ши Думнезеу ый есте биневоитор, ыл ласэ сэ-Й вадэ Фаца ку букурие ши-й дэ ынапой невиновэция.
27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Атунч, ел кынтэ ынаинтя оаменилор ши зиче: ‘Ам пэкэтуит, ам кэлкат дрептатя ши н-ам фост педепсит дупэ фаптеле меле;
28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
Думнезеу мь-а избэвит суфлетул ка сэ ну интре ын гроапэ ши вяца мя веде лумина!’
29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
Ятэ, ачестя ле фаче Думнезеу де доуэ орь, де трей орь омулуй,
30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
ка сэ-л ридиче дин гроапэ, ка сэ-л луминезе ку лумина челор вий.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
Я аминте, Йов, ши аскултэ-мэ! Тачь, ши вой ворби!
32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
Дакэ ай чева де спус, рэспунде-мь! Ворбеште, кэч аш вря сэ-ць дау дрептате.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
Дакэ н-ай нимик де зис, аскултэ-мэ! Тачь, ши те вой ынвэца ынцелепчуня.”
