< Йов 30 >

1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
“Asi zvino vanondiseka, varume vaduku kwandiri, vane madzibaba andaishora zvokuti handaivaisa pakati pembwa dzinofudza makwai angu.
2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
Ko, simba ramaoko avo raizondibatsirei, sezvo simba ravo rakanga rapera?
3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
Vapererwa nokuda kwokushayiwa uye nenzara, vakadzivaira usiku munyika yakaoma, mumatongo nomunyika yakaparara.
4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
Vakaunganidza miriwo inovavira kubva mumakwenzi, uye zvokudya zvavo zvakanga zviri mudzi womuti womurara.
5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
Vakabviswa pakati pavanhu vokwavo, vachitukwa kunge vakanga vari mbavha.
6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
Vakamanikidzwa kuti vagare mukati mehova dzakaoma, pakati pamatombo nomumakomba, muvhu.
7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
Vakarira samakwai pakati pamakwenzi, uye vakamanikidzana pasi porukato.
8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
Vakanga vari vanhu vakazvidzika vasina zita, vakadzingwa kubva munyika.
9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
“Uye zvino vanakomana vavo vanondiseka munziyo; ndava shumo pakati pavo.
10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
Vanondisema uye vanomira kure neni; havazezi kundipfira mate kumeso.
11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
Sezvo zvino Mwari akatsudunura uta hwangu uye akanditambudza, havazvidzori pamberi pangu.
12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
Kurudyi rwangu rudzi runondirwisa; vanoisira makumbo angu misungo, vanovaka michinjiziri yokurwa neni.
13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
Vanoparadza mugwagwa wangu; vanobudirira pakundiparadza, pasina munhu anovabatsira.
14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
Vanofamba zvavo kunge vanopinda napakakoromoka; pakati pamatongo vanongopinda zvavo.
15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
Zvinotyisa zvinondibata; kukudzwa kwangu kwabviswa sokunge nemhepo, kuchengetedzeka kwangu kwapera segore.
16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
“Uye zvino upenyu hwangu hwava kuguma; mazuva okutambudzika anondibata.
17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
Usiku hunobaya mapfupa angu; zvinondiruma-ruma zvinorwadza hazvizorori.
18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
Nesimba rake guru Mwari anova chipfeko kwandiri; anondisunga somutsipa wenguo yangu.
19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
Anondikanda mumatope, uye ndava seguruva namadota.
20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
“Ndinochema kwamuri, imi Mwari, asi hamundipinduri; ndinosimuka, asi munongonditarisa zvenyu.
21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
Munondishandukira noutsinye; munondirova nesimba roruoko rwenyu.
22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
Munondibvuta mondidzingira pamberi pemhepo; munonditenderedza mudutu.
23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
Ndinoziva kuti muchandiburutsa muchindiendesa kurufu, kunzvimbo yakatsaurirwa vapenyu vose.
24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
“Zvirokwazvo, hakuna munhu anobata munhu ari kushushikana paanochemera rubatsiro pakutambudzika kwake.
25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
Ko, handina kuchema nokuda kwevaitambura here? Ko, mweya wangu hauna kuva neshungu pamusoro pavarombo here?
26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
Kunyange zvakadaro, pandakanga ndakarindira zvakanaka, zvakaipa zvakasvika; pandakatarisira chiedza, ipapo rima rakasvika.
27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
Kumonyoroka kwoura hwangu hakumbomiri; mazuva okutambudzika anondivinga.
28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
Ndinodzungaira ndichisvibiswa, asi kwete nezuva; ndinosimuka pakati peungano ndichichemera rubatsiro.
29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
Ndava hama yamakava, neshamwari yamazizi.
30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
Ganda rangu riri kusviba uye riri kufunuka; muviri wangu unopisa nefivha.
31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
Mbira dzangu dzava kungoridza nziyo dzokuchema, uye nyere yangu nziyo dzokuungudza.

< Йов 30 >