Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
Cak ham a khorhui om tih sui ham khaw a ciil nah hmuen om.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Thicung khaw laipi lamloh a loh tih lungto te rhohum la a tlae.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
A bawtnah te a hmuep neh a khuetnah a cungkuem hil a khueh. Anih loh lungto te a hmuep neh dueknah hlipkhup ah khaw a hoem.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Soklong te aka bakuep taeng lamloh a yoe tih kho neh caeh khaw a hnilh uh. Hlanghing lamkah aka tlayae rhoek khaw hinghuen uh.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Diklai amah lamloh buh thoeng tih a hmui ah hmai bangla om.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
A lungto te minhum hmuen tih a taengah sui laipi om.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
A hawn te vatlung loh ming pawt tih maisi mik loh hmu pawh.
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Te te sa ca rhoek loh cawt pawt tih te donglong te sathuengca long khaw pawn pawh.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Hmailung soah a kut a hlah tih tlang pataeng a yung ah a phil.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Sokko lungpang dongah a khoel tih umponah cungkuem khaw a mik loh a hmuh.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Tuiva tuilong khaw a kueng tih olhuep te khosae la a khuen.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
Tedae me rhoek ah nim cueihnah a hmuh tih yakmingnah hmuen he menim?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
A phu te hlanghing loh ming pawt tih mulhing khohmuen ah a hmuh moenih.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Tuidung loh, “Te te kai ah moenih,” a ti tih tuitunli loh, “Kai taengah moenih,” a ti.
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Te ham te cui cilh khaw pae thai pawt tih cueihnah a phu te cak khaw a khiing pah.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Ophir sui nen khaw, oitha lung vang nen khaw minhum nen khawting pawh.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Te te sui neh canglung neh tluk pawt tih a hnothung he suicilh hnopai bal moenih.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Maerhuhlung neh disaehlung khaw thui lawk pawt tih cueihnah rhovoep tah lungvang lakah then.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Te te Kusah vaya nen khaw tluk pawt tih sui cilh nen khaw ting pawh.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
Te dongah cueihnah he me lamkah nim ha pawk tih yakmingnah hmuen he menim?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Mulhing boeih kah mik lamloh a thuh pah tih vaan kah vaa taeng lamloh a thuh.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Abaddon neh dueknah loh, “A olthang te kaimih hna neh ka yaak uh,” a ti.
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Pathen loh a longpuei a yakming tih a hmuen te khaw amah loh a ming.
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Amah loh diklai khobawt hil a paelki tih vaan hmui khaw boeih a hmuh.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Yilh kah a khiing a khueh pah tih tui khaw cungnueh neh a nueh.
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Amah loh khotlan ham rhi a suem tih rhaek ol ham khaw longpuei a khueh.
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
Cueihnah te a hmuh tih a tae. Cueihnah te a sikim sak tih a khe bal.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Hlang taengah khaw, 'Ka Boeipa hinyahnah he cueihnah la om tih boethae lamloh nong he yakmingnah,’ a ti,” a ti nah.
