Йов 23

1 А Йов відповів та й сказав:

そこでヨブは答えて言った、

2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.

「きょうもまた、わたしのつぶやきは激しく、彼の手はわたしの嘆きにかかわらず、重い。

3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!

どうか、彼を尋ねてどこで会えるかを知り、そのみ座に至ることができるように。

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —

わたしは彼の前にわたしの訴えをならべ、口をきわめて論議するであろう。

5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.

わたしは、わたしに答えられるみ言葉を知り、わたしに言われる所を悟ろう。

6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!

彼は大いなる力をもって、わたしと争われるであろうか、いな、かえってわたしを顧みられるであろう。

7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.

かしこでは正しい人は彼と言い争うことができる。そうすれば、わたしはわたしをさばく者から永久に救われるであろう。

8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,

見よ、わたしが進んでも、彼を見ない。退いても、彼を認めることができない。

9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.

左の方に尋ねても、会うことができない。右の方に向かっても、見ることができない。

10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!

しかし彼はわたしの歩む道を知っておられる。彼がわたしを試みられるとき、わたしは金のように出て来るであろう。

11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.

わたしの足は彼の歩みに堅く従った。わたしは彼の道を守って離れなかった。

12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.

わたしは彼のくちびるの命令にそむかず、その口の言葉をわたしの胸にたくわえた。

13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:

しかし彼は変ることはない。だれが彼をひるがえすことができようか。彼はその心の欲するところを行われるのだ。

14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!

彼はわたしのために定めた事をなし遂げられる。そしてこのような事が多く彼の心にある。

15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.

それゆえ、わたしは彼の前におののく。わたしは考えるとき、彼を恐れる。

16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,

神はわたしの心を弱くされた。全能者はわたしを恐れさせられた。

17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

わたしは、やみによって閉じこめられ、暗黒がわたしの顔をおおっている。