Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Then answered Zophar the Naamathite, and said:
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
For this do my thoughts lead me to reply, And for this is my ardor within me.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
I have heard my shameful rebuke; And the spirit, from my understanding, answereth for me.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Knowest thou not, that from the days of old, From the time when man was placed upon the earth,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
The triumphing of the wicked hath been short, And the joy of the impious but for a moment?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Though his greatness mount up to the heavens, And his head reach to the clouds,
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
Yet shall he perish for ever, and be mingled with dust; They who saw him shall say, Where is he?
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
He shall flee away like a dream, and shall not be found; Yea, he shall disappear like a vision of the nigh.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
The eye also which saw him shall see him no more, And his dwelling-place shall never more behold him.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
His sons shall seek the favor of the poor, And their hands shall give back his wealth.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
His bones are full of his youth, But they shall lie down with him in the dust.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Though wickedness be sweet in his mouth, Though he hide it under his tongue,
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
Though he cherish it, and will not part with it, And keep it fast in his mouth,
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
Yet his meat shall be changed within him, And become to him the poison of asps.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
He hath glutted himself with riches, And he shall throw them up again; Yea, God shall cast them out of his body.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
He shall suck the poison of asps; The tongue of the viper shall destroy him.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
He shall never see the flowing streams, And the rivers of honey and milk.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
The fruits of his toil he shall give back, and shall not enjoy them: It is substance to be restored, and he shall not rejoice therein.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Because he hath oppressed and abandoned the poor, And seized upon the house which he did not build;
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Because he knew no rest in his bosom, He shall not save that in which he delighteth.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
Because nothing escaped his greediness, His prosperity shall not endure.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
In the fulness of his abundance he shall be brought low; Every hand of the wretched shall come upon him.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
He shall, indeed, have wherewith to fill himself: God shall send upon him the fury of his anger, And rain it down upon him for his food.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
If he fleeth from the iron weapon, The bow of brass shall pierce him through.
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
He draweth the arrow, and it cometh forth from his body; Yea, the glittering steel cometh out of his gall. Terrors are upon him;
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Calamity of every kind is treasured up for him. A fire not blown shall consume him; It shall consume whatever is left in his tent.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
The heavens shall reveal his iniquity, And the earth shall rise up against him.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
The substance of his house shall disappear; It shall flow away in the day of His wrath.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Such is the portion of the wicked man from God, And the inheritance appointed for him by the Almighty.
