Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Então Elifaz, o temanita, respondeu, dizendo:
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Por acaso o sábio dará como resposta vão conhecimento, e encherá seu ventre de vento oriental?
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Repreenderá com palavras que nada servem, e com argumentos que de nada aproveitam?
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Porém tu destróis o temor, e menosprezas a oração diante de Deus.
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Pois tua perversidade conduz tua boca, e tu escolheste a língua dos astutos.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Tua boca te condena, e não eu; e teus lábios dão testemunho contra ti.
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Por acaso foste tu o primeiro ser humano a nascer? Ou foste gerado antes dos morros?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Ouviste tu o segredo de Deus? Reténs tu [apenas] contigo a sabedoria?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
O que tu sabes que nós não saibamos? [O que] tu entendes que não tenhamos [entendido]?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Entre nós também há os que tenham cabelos grisalhos, também há os que são muito mais idosos que teu pai.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Por acaso as consolações de Deus te são poucas? As mansas palavras voltadas a ti?
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
Por que o teu coração te arrebata, e por que centelham teus olhos,
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
Para que vires teu espírito contra Deus, e deixes sair [tais] tais palavras de tua boca?
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
O que é o homem, para que seja puro? E o nascido de mulher, para que seja justo?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Eis que [Deus] não confia em seus santos, nem os céus são puros diante de seus olhos;
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Quanto menos o homem, abominável e corrupto, que bebe a maldade como água?
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
Escuta-me; eu te mostrarei; eu te contarei o que vi.
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
(O que os sábios contaram, o que não foi encoberto por seus pais,
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
A somente os quais a terra foi dada, e estranho nenhum passou por meio deles):
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Todos os dias do perverso são sofrimento para si, o número de anos reservados ao opressor.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Ruídos de horrores estão em seus ouvidos; até na paz lhe sobrevém o assolador.
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Ele não crê que voltará da escuridão; ao contrário, a espada o espera.
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
Anda vagueando por comida, onde quer que ela esteja. Ele sabe que o dia das trevas está prestes a acontecer.
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Angústia e aflição o assombram, [e] prevalecem contra ele como um rei preparado para a batalha;
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
Porque ele estendeu sua mão contra Deus, e se embraveceu contra o Todo-Poderoso,
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Corre contra ele com [dureza] de pescoço, e como seus escudos grossos e levantados.
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
Porque cobriu seu rosto com sua gordura, e engordou as laterais de seu corpo.
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
E habitou em cidades desoladas cidades, em casas desabitadas; que estavam prestes a desmoronar.
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
Ele não enriquecerá, nem seu patrimônio subsistirá, nem suas riquezas se estenderão pela terra.
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Não escapará das trevas; a chama secará seus ramos, e ao sopro de sua boca desparecerá.
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Não confie ele na ilusão para ser enganado; pois a sua recompensa será nada.
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Não sendo ainda seu tempo, ela se cumprirá; e seu ramo não florescerá.
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
Sacudirá suas uvas antes de amadurecerem como a vide, e derramará sua flor como a oliveira.
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Pois a ajuntamento dos hipócritas será estéril, e fogo consumirá as tendas do suborno.
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
Eles concebem a maldade, e dão à luz a perversidade; e o ventre deles prepara enganos.
