Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
Glej, moje oko je vse to videlo, moje uho je to slišalo in razumelo.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
Kar veste vi, isto vem tudi jaz. Nisem slabši od vas.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
Zagotovo bi govoril Vsemogočnemu in želim si, da bi razpravljal z Bogom.
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
Toda vi ste ponarejevalci laži, vi vsi ste zdravniki brez vrednosti.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
Oh, da bi vsi skupaj molčali! To bi bila vaša modrost.
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Poslušajte torej moje zagovarjanje in prisluhnite prošnjam mojih ustnic.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Mar boste zlobno govorili za Boga? In varljivo govorili zanj?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Mar boste sprejeli njegovo osebo? Mar se boste potegovali za Boga?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Ali je dobro, da bi vas on preiskal? Ali kakor en človek zasmehuje drugega ali tako vi zasmehujete njega?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
Zagotovo vas bo grajal, če naskrivaj sprejemate osebe.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
Mar vas ne bo njegova odličnost prestrašila? In njegova groza padla na vas?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
Vaši spomini so podobni pepelu, vaša telesa ilovnatim telesom.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Molčite, pustite me samega, da lahko govorim in naj pride name kar hoče.
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Čemu jemljem svoje meso v svoje zobe in svoje življenje polagam v svojo roko?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Čeprav me ubije, bom jaz vendar zaupal vanj; toda svoje lastne poti bom ohranil pred njim.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
On bo tudi rešitev moje duše, kajti hinavec ne bo prišel predenj.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Marljivo prisluhnite mojemu govoru in moji izjavi s svojimi ušesi.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Glejte torej, zapovedal sem svojo stvar; vem, da bom opravičen.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Kdo je tisti, ki se bo pravdal z menoj? Kajti sedaj, če zadržim svoj jezik, bom izročil duha.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
Samo ne storite mi dveh stvari, potem se ne bom skril pred teboj.
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
Umakni svojo roko daleč od mene in naj me tvoja groza ne stori prestrašenega.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Potem kliči in jaz ti bom odgovoril. Ali naj jaz govorim in ti mi odgovori.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
Kako številne so moje krivičnosti in grehi? Naredi mi, da spoznam svoj prestopek in svoj greh.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Zakaj skrivaš svoj obraz in me šteješ za svojega sovražnika?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
Hočeš zlomiti list, gnan sem ter tja? Hočeš zasledovati suho strnišče?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
Kajti zoper mene pišeš grenke stvari in me delaš, da posedujem krivičnosti svoje mladosti.
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
Moja stopala polagaš v klade in ozko gledaš na vse moje steze. Odtis postavljaš na pete mojih stopal.
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
In on, kakor razpadajoča stvar, požira kakor obleko, ki je pojedena od molja.
