Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
E GIOBBE rispose, e disse:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
Sì, veramente voi [siete tutt]'un popolo, E la sapienza morrà con voi.
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
Anch'io ho senno come voi; Io non sono da men di voi; Ed appo cui non [sono] cotali cose?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
Io son quell'uomo ch'è schernito dal suo amico; [Ma un tale] invoca Iddio, ed egli gli risponderà; L'uomo giusto ed intiero è schernito.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
Colui che sta per isdrucciolare col piè, [E], per estimazione di chi è felice, un tizzone sprezzato.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
I tabernacoli de' ladroni prosperano, E [v'è] ogni sicurtà per quelli che dispettano Iddio, Nelle cui mani egli fa cadere [ciò che desiderano].
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
E in vero, domandane pur le bestie, ed esse tu [l]'insegneranno; E gli uccelli del cielo, ed essi te [lo] dichiareranno;
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
Ovvero, ragiona[ne] con la terra, ed essa te [l]'insegnerà; I pesci del mare eziandio te [lo] racconteranno.
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Fra tutte queste [creature], Quale [è quella che] non sappia che la mano del Signore fa questo?
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
Nella cui mano [è] l'anima d'ogni [uomo] vivente, E lo spirito d'ogni carne umana.
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
L'orecchio non prova egli le parole, Come il palato assapora le vivande?
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
Ne' vecchi [è] la sapienza, E nella grande età [è] la prudenza.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
Appo lui [è] la sapienza e la forza; A lui [appartiene] il consiglio e l'intelligenza.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Ecco, [se] egli ruina, [la cosa] non può esser riedificata; [Se] serra alcuno, non gli può essere aperto.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
Ecco, [se] egli rattiene le acque, elle si seccano; E [se] le lascia scorrere, rivoltano la terra sottosopra.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
Appo lui [è] forza e ragione; A lui [appartiene] chi erra, e chi fa errare.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Egli ne mena i consiglieri spogliati, E fa impazzare i giudici.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
Egli scioglie il legame dei re, E stringe la cinghia sopra i lor [propri] lombi.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Egli ne mena i rettori spogliati, E sovverte i possenti.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
Egli toglie la favella agli eloquenti, E leva il senno a' vecchi.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Egli spande lo sprezzo sopra i nobili, E rallenta la cintura de' possenti.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
Egli rivela le cose profonde, [traendole] fuor delle tenebre; E mette fuori alla luce l'ombra della morte.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Egli accresce le nazioni, ed [altesì] le distrugge; Egli sparge le genti, ed [altresì] le riduce insieme.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
Egli toglie il senno a' capi de' popoli della terra, E li fa andar vagando per luoghi deserti, [ove] non [ha] via alcuna.
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
Vanno a tentone per le tenebre, senza luce alcuna: Ed egli li fa andare errando come un uomo ebbro.
