Ісая 38
1 Тими днями смерте́льно захворі́в був Єзекі́я. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди́ своєму до́мові, бо ти вмираєш і не будеш жити“.
In those days was Hezekiah sick unto death. And Isaiah the prophet the son of Amoz came to him, and said unto him, Thus saith the LORD, Set thine house in order; for thou shalt die, and not live.
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
Then Hezekiah turned his face to the wall, and prayed unto the LORD,
3 та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“І заплакав Єзекія ревним плачем!
and said, Remember now, O LORD, I beseech thee, how I have walked before thee in truth and with a perfect heart, and have done that which is good in thy sight. And Hezekiah wept sore.
4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
Then came the word of the LORD to Isaiah, saying,
5 „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
Go, and say to Hezekiah, Thus saith the LORD, the God of David thy father, I have heard thy prayer, I have seen thy tears: behold, I will add unto thy days fifteen years.
6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
And I will deliver thee and this city out of the hand of the king of Assyria: and I will defend this city.
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
And this shall he the sign unto thee from the LORD, that the LORD will do this thing that he hath spoken:
8 ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було.
behold, I will cause the shadow on the steps, which is gone down on the dial of Ahaz with the sun, to return backward ten steps. So the sun returned ten steps on the dial whereon it was gone down.
9 Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби:
The writing of Hezekiah king of Judah, when he had been sick, and was recovered of his sickness.
10 „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму. (Sheol h7585)
I said, In the noontide of my days I shall go into the gates of the grave: I am deprived of the residue of my years. (Sheol h7585)
11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни.
I said, I shall not see the LORD, [even] the LORD in the land of the living: I shall behold man no more with the inhabitants of the world.
12 Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі.
Mine age is removed, and is carried away from me as a shepherd’s tent: I have rolled up like a weaver my life; he will cut me off from the loom: from day even to night wilt thou make an end of me.
13 Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...
I quieted [myself] until morning; as a lion, so he breaketh all my bones: from day even to night wilt thou make an end of me.
14 Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене!
Like a swallow [or] a crane, so did I chatter; I did mourn as a dove: mine eyes fail [with looking] upward; O LORD, I am oppressed, be thou my surety.
15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі!
What shall I say? he hath both spoken unto me, and himself hath done it: I shall go softly all my years because of the bitterness of my soul.
16 Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене!
O Lord, by these things men live, and wholly therein is the life of my spirit: wherefore recover thou me, and make me to live.
17 Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої,
Behold, [it was] for [my] peace [that] I had great bitterness: but thou hast in love to my soul delivered it from the pit of corruption; for thou hast cast all my sins behind thy back.
18 бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу. (Sheol h7585)
For the grave cannot praise thee, death cannot celebrate thee: they that go down into the pit cannot hope for thy truth. (Sheol h7585)
19 Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!
The living, the living, he shall praise thee, as I do this day: the father to the children shall make known thy truth.
20 Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“
The LORD is [ready] to save me: therefore we will sing my songs to the stringed instruments all the days of our life in the house of the LORD.
21 А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає!
Now Isaiah had said, Let them take a cake of figs, and lay it for a plaister upon the boil, and he shall recover.
22 А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому?
Hezekiah also had said, What is the sign that I shall go up to the house of the LORD?
