Ісая 24
1 Ось Господь нищить землю й пусто́шить її, й оберта́є поверхню її, а мешканців її розпоро́шує.
Се, Господь разсыплет вселенную и опустошит ю, и открыет лице ея и расточит живущыя на ней.
2 І стане священик як і наро́д, а пан — немов раб, пані, — як невільниця її, продаве́ць — немов той покупе́ць, боргува́льник — немов винува́тець, віри́тель — як довжни́к.
И будут людие аки жрец, и раб аки господин, и раба аки госпожа: будет купуяй яко продаяй, и взаим емляй аки заимодавец, и должный аки емуже есть должен.
3 Земля буде доще́нту зруйно́вана та пограбо́вана вся, бо це слово Госпо́дь проказа́в, —
Тлением истлеет земля, и расхищением расхищена будет земля: уста бо Господня глаголаша сия.
4 засумує, зів'я́не земля, ослабіє й зів'яне вселе́нна, ослабіють вельможі наро́ду землі.
Восплакася земля, и растленна бысть вселенная, восплакашася высоцыи земли.
5 Й оскверни́лась земля під своїми мешка́нцями, бо переступи́ли зако́ни, постано́ву порушили, зламали вони запові́та відві́чного.
Земля бо беззаконие сотвори живущих ради на ней, понеже преступиша закон и измениша заповеди, разрушиша завет вечный.
6 Тому землю прокля́ття поїло, й оде́ржали кару мешка́нці її, тому то згоріли мешка́нці землі, і небагато людей позоста́лося.
Сего ради проклятие пояст землю, яко согрешиша живущии на ней: сего ради убози будут живущии на земли, и останется человеков мало.
7 Сумує вино молоде, виногра́дина в'я́не, усі радісносе́рді зідха́ють,
Восплачется вино, возрыдает виноград, возстенут вси радующиися душею.
8 спини́лися радощі бубнів, галас веселуні́в переста́в, затихла потіха від гу́сел!
Престало есть веселие тимпанов, преста высокодерзость и богатство нечестивых, престал есть глас гуслей:
9 При пісні вина вже не п'ють, став гірки́м п'янкий на́пій для тих, хто його попиває.
усрамишася, не пиша вина, горька бысть сикера пиющым.
10 Зруйно́ване місто спусто́шене, всі доми́ позами́кані, щоб не ввійти.
Опусте всяк град, заключит храм, еже не внити.
11 На вулицях крик за вином, усяка радість поме́ркла, веселість землі на вигна́ння пішла, —
Плачитеся о вине всюду, престала есть радость вся земная, отиде вся радость земли.
12 позоста́лося в місті спусто́шення, і розбита на зва́лище брама.
И останут гради пусти, и домове оставлени погибнут.
13 Бо так буде посеред землі, посеред наро́дів, як при оббива́нні оливки, немов при визби́руванні, коли збір винограду скінчи́вся.
Сия вся будут на земли среди языков: якоже аще кто отрясает масличину, тако отрясут их: и (якоже) аще останет от оымания винограда,
14 Свій голос піді́ймуть і будуть радіти, через величність Господню викри́кувати голосно будуть від моря.
сии гласом возопиют: оставшиися же на земли возрадуются со славою Господнею, возмятется вода морская.
15 Тому Господа славте на сході, на морськи́х острова́х Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!
Сего ради слава Господня во островех будет морских, имя Господне прославлено будет.
16 Ми чуємо співи від кра́ю землі: „Слава Праведному!“Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабі́жники гра́блять, і грабую́чи, граблять грабі́жно!
Господи Боже Израилев, от крил земных чудеса слышахом, надежда благочестивому: и рекут: (горе хулящым, иже хулят закон, ) горе преступником, иже преступают закон.
17 Страх і яма та па́стка на тебе, мешка́нче землі!
Страх и пропасть и сеть на вас живущих на земли.
18 І станеться, той, хто втікатиме від крику жа́ху, до ями впаде́, хто ж із ями вихо́дить, буде схо́плений в па́стку, бо відкриті розтво́ри згори́, а підста́ви землі затремтіли.
И будет, бежай страха впадет в пропасть, и излазяй из пропасти имется в сеть: яко окна с небесе отверзошася, и потрясутся основания земная.
19 Земля поруйно́вана зо́всім, земля поторо́щена, вся земля захита́лась.
Мятежем возмятется земля, и скудостию оскудеет земля.
20 Захиталась земля, немов п'я́ний, і ру́хається, мов нічлі́жний курінь, і вчинився над нею тяжки́м її гріх, і впала вона, й більш не встане!
Преклонися и потрясеся земля аки овощное хранилище, и аки пиян и шумен падет и не возможет востати, преодоле бо на ней беззаконие.
21 І станеться в день той, Господь навісти́ть військо висоти на висоті, і зе́мних царів на землі, —
И будет в той день, наведет Господь на утварь небесную руку и на цари земныя.
22 і будуть зібрані ра́зом, мов в'я́зні до ями, й у в'язни́цю вони будуть за́мкнені, а по днях багатьох будуть наві́щені!
И соберут собрание ея и затворят в тверди и в темницы: мноземи роды будет посещение их.
23 Місяць тоді засоро́миться та застида́ється сонце, бо Господь Саваот зацарюва́в на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старі́шими слава Його!
И истает плинфа и падет стена, и устыдится луна и посрамится солнце: яко воцарится Господь в Сионе и во Иерусалиме и пред старейшины славен будет.
