Дії 9
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
And Saul, still breathing out threatening and slaughter against the disciples of the Lord, went to the chief priest,
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
and asked of him letters to Damascus, for the synagogues, that, if he should find any who were of this persuasion, either men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
And as he journeyed, he came near Damascus; and suddenly there shone round about him a light from heaven.
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
And when he had fallen to the earth, he heard a voice saying to him: Saul, Saul, why do you persecute me?
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! “
He answered: Who art thou, Lord? And the Lord said: I am Jesus, whom you persecute.
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
But rise, and go into the city, and it shall be told you what you must do.
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
The men who journeyed with him stood amazed; for they heard a voice, but saw no one.
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
And Saul arose from the earth, and when his eyes were opened, he saw no one; but they led him by the hand, and brought him into Damascus.
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
And he was three days without sight, and neither ate nor drank.
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“А він відказав: „Ось я, Господи!“
Now there was a certain disciple in Damascus, named Ananias; and the Lord said to him in a vision: Ananias. He answered: Behold me, Lord.
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
And the Lord said to him: Arise, and go into the street that is called Straight, and inquire at the house of Judas for one called Saul of Tarsus: for behold, he is praying;
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
and he has seen in a vision a man named Ananias, coming in and laying his hand on him, that he may receive his sight.
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
But Ananias answered: Lord, I have heard from many of this man, how much evil he has done to thy saints in Jerusalem;
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
and here he has authority from the chief priests to bind all that call upon thy name.
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
But the Lord said to him: Go; for he is a vessel chosen by me to bear my name before nations and kings, and the sons of Israel.
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
For I will show him what great things he must suffer for my name.
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
And Ananias went, and entered the house, and laying his hands on him, said: Brother Saul, the Lord, even Jesus, who appeared to you on the road by which you came, has sent me, that you may receive your sight, and be filled with the Holy Spirit.
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
And immediately there fell from his eyes something like scales, and he instantly received his sight; and he arose, and was immersed.
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
And, having taken food, he was strengthened. And he was with the disciples in Damascus for some days;
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
and immediately he preached Jesus in the synagogues, that he is the Sou of God.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
And all that heard him were astonished, and said: Is not this he who destroyed in Jerusalem those that call on this name, and who has come hither for this purpose, that he might carry them bound to the chief priests?
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
But Saul increased the more in strength, and confuted the Jews that dwelt in Damascus, proving that this is the Christ.
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
And, after many days had passed, the Jews determined to kill him.
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
And their plot was made known to Saul; and they watched the gates day and night, that they might kill him.
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
But the disciples took him by night, and let him down through the vail in a basket,
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
And having come to Jerusalem, he attempted to associate with the disciples: and they were all afraid of him, for they did not believe that he was a disciple.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
But Barnabas took him, and brought him to the apostles, and told them how he had seen the Lord on the road, and that he had spoken to him, and how he had boldly preached in Damascus in the name of Jesus.
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
And he was with them in Jerusalem, coming in and going out; and, speaking boldly in the name of the Lord Jesus,
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
he conversed and reasoned with the Hellenists; but they undertook to kill him.
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
And when the brethren learned this, they brought him down to Cæsarea, and sent him out to Tarsus.
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
Then the churches throughout the whole of Judea and Galilee and Samaria had peace, and were edified; and, walking in the fear of the Lord, and in the comfort of the Holy Spirit, they were multiplied.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
And it came to pass that Peter, passing through all the places, came down also to the saints that dwelt in Lydda.
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
And he found there a certain man named Æneas, who was a paralytic, and had kept his bed for eight years.
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“І той зараз устав.
And Peter said to him: Æneas, Jesus the Christ restores you to health; arise, and spread your bed for yourself. And he immediately arose;
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
and all that dwelt in Lydda and Saron saw him; and they turned to the Lord.
36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
Now there was in Joppa a certain disciple named Tabitha, which name, when translated, is Dorcas. She was full of good works and deeds of charity which she did.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
And it came to pass, in those days, that she was taken sick, and died. And when they had washed her, they laid her in an upper room.
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
And as Lydda was near to Joppa, the disciples, having heard that Peter was there, sent two men to him, requesting him to make no delay in coming to them.
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
Then Peter arose, and went with them; and when he had come, they brought him into the upper room; and all the widows stood by him weeping, and showing the coats and garments that Dorcas made while she was with them.
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
But Peter put them all out, and kneeled down and prayed; and turning to the body, he said: Tabitha, arise. And she opened her eyes; and when she saw Peter, she sat up.
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
And he gave her his hand, and raised her up. And when he had called in the saints and the widows, he presented her alive.
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
And it was known throughout all Joppa, and many believed on the Lord.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.
And it came to pass, that he remained many days in Joppa with one Simon, a tanner.
