Дії 10
1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
Now there was a certain man in Cæsarea, named Cornelius, a centurion of the band called the Italian band,
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
a devout man, and one that feared God with all his house, who did many acts of charity to the people, and prayed to God always.
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
He distinctly saw, in a vision, about the ninth hour of the day, an angel of God coming in to him, and saying to him, Cornelius.
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
And having looked steadily on him, he was afraid, and said: What is it, Lord? He said to him: Your prayers and your charitable deeds have come up for a memorial before God.
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
And now send men to Joppa, and call for Simon, who is surnamed Peter;
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
he lodges with one Simon a tanner, whose house is by the sea.
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
When the angel who spoke to him had departed, he called two of his household servants, and a devout soldier, one of those who waited on him,
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
and having made known all things to them, he sent them to Joppa.
9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
And on the morrow, as they were going on their journey, and were drawing near to the city, Peter went up on the house-top to pray, about the sixth hour.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
And he became very hungry, and desired to eat; but while they were making ready, he fell into a trance;
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
and he saw heaven opened, and some vessel, like a great sheet, descending, bound by the four corners, and let down to the earth.
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
In this were all kinds of four-footed beasts of the earth, and wild beasts and creeping things and birds of the air.
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
And there came a voice to him: Rise, Peter, kill and eat.
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
But Peter said: By no means, Lord; for I have never eaten any thing common or unclean.
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
And the voice came to him again a second time: What God has cleansed, you must not call common.
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
This was done the third time; and the vessel was taken up again into heaven.
17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
Now, while Peter was perplexed within himself about the meaning of the vision which he had seen, behold, the men who had been sent from Cornelius, having made inquiry for the house of Simon, stood before the gate.
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
And they called and asked whether Simon, who was surnamed Peter, lodged there.
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
While Peter was thinking of the vision, the Spirit said to him: Behold, three men ask for you:
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
arise then, and go down, and go with them without hesitation, for I have sent them.
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
And Peter came down to the men, and said: Behold, I am he whom you seek; what is the cause of your coming?
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
They replied: Cornelius the centurion, a just man, and one that fears God, and of good report among the whole nation of the Jews, was instructed by a holy angel to call you to his house, and to hear words from you.
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
Then he called them in, and lodged them. On the morrow he arose, and went with them; and some of the brethren from Joppa accompanied him.
24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
And on the next day, they entered Cæsarea And Cornelius was expecting them, and had called together his relatives and near friends.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
And as Peter was coming in, Cornelius met him, and fell down at his feet, and did him homage.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
But Peter raised him up, saying: Stand up; I also am a man.
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
And; conversing with him, he went in, and found many that had come together.
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
And he said to them: You know that it is unlawful for a Jew to associate with one of another nation, or to go into his house. But God has showed me that I must not call any man common or unclean.
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
For this reason, when I was sent for, I came without making objection. I ask, therefore, for what purpose have you sent for me?
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
And Cornelius replied: Four days ago, I was fasting till this hour; and, at the ninth hour, I was praying in my house; and behold, a man stood before me in bright clothing,
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
and said: Cornelius, your prayer is heard, and your deeds of charity are remembered before God.
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
Send, therefore, to Joppa, and call for Simon, who is surnamed Peter: he lodges in the house of Simon a tanner, by the sea; who, when he comes, will speak to you.
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
Therefore, I immediately sent to you; and you have done well in coming. Now, therefore, we are all here present before God, to hear all things that are given in charge to you by God.
34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
And Peter opened his mouth, and said: In truth, I perceive that God is no respecter of persons;
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
but, in every nation, he that fears him and works righteousness is accepted by him.
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
The word which he sent to the sons of Israel, preaching peace by Jesus Christ, (he is Lord of all, )
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
that word, you know, which was published through the whole of Judea, beginning from Galilee, after the immersion that John preached;
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
how God anointed Jesus of Nazareth with the Holy Spirit, and with power; who went about doing good, and healing all that were oppressed by the devil; for God was with him.
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
And we are witnesses of all that he did, both in the country of the Jews, and in Jerusalem; whom they slew by hanging him on a tree.
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
Him God raised up the third day, and caused him to appear,
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
not to all the people, but to witnesses who were before appointed by God, even to us, who did eat and drink with him, after he rose from the dead.
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
And he commanded us to preach to the people, and to testify that this is he who has been appointed by God as the judge of the living and the dead.
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
To him all the prophets bear testimony, that whoever believes on him shall receive remission of sins through his name.
44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
While Peter was speaking these things, the Holy Spirit fell on all that heard the word.
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
And the believers that were of the circumcision, as many as had come with Peter, were astonished, because on the Gentiles also was poured out the gift of the Holy Spirit:
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
for they heard them speaking with tongues, and magnifying God. Then Peter answered:
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
Can any one forbid the water, that these should not be immersed, who have received the Holy Spirit as well as we?
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
And he commanded them to be immersed in the name of the Lord. Then they besought him to remain some days.
