Дії 8
1 А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
And Saul was consenting to his death. And at that time there was raised a great persecution against the church which was at Jerusalem; and they were all dispersed through the countries of Judea, and Samaria, except the apostles.
2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
And devout men took order for Stephen’s funeral, and made great mourning over him.
3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
But Saul made havock of the church, entering in from house to house, and dragging away men and women, committed them to prison.
4 Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
They therefore that were dispersed, went about preaching the word of God.
5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
And Philip going down to the city of Samaria, preached Christ unto them.
6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
And the people with one accord were attentive to those things which were said by Philip, hearing, and seeing the miracles which he did.
7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
For many of them who had unclean spirits, crying with a loud voice, went out.
8 І радість велика в тім місті була́!
And many, taken with the palsy, and that were lame, were healed.
9 Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
There was therefore great joy in that city. Now there was a certain man named Simon, who before had been a magician in that city, seducing the people of Samaria, giving out that he was some great one:
10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
To whom they all gave ear, from the least to the greatest, saying: This man is the power of God, which is called great.
11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
And they were attentive to him, because, for a long time, he had bewitched them with his magical practices.
12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
But when they had believed Philip preaching of the kingdom of God, in the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
Then Simon himself believed also; and being baptized, he adhered to Philip. And being astonished, wondered to see the signs and exceeding great miracles which were done.
14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
Now when the apostles, who were in Jerusalem, had heard that Samaria had received the word of God, they sent unto them Peter and John.
15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
Who, when they were come, prayed for them, that they might receive the Holy Ghost.
16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
For he was not as yet come upon any of them; but they were only baptized in the name of the Lord Jesus.
17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
Then they laid their hands upon them, and they received the Holy Ghost.
18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
And when Simon saw, that by the imposition of the hands of the apostles, the Holy Ghost was given, he offered them money,
19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
Saying: Give me also this power, that on whomsoever I shall lay my hands, he may receive the Holy Ghost. But Peter said to him:
20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
Keep thy money to thyself, to perish with thee, because thou hast thought that the gift of God may be purchased with money.
21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
Thou hast no part nor lot in this matter. For thy heart is not right in the sight of God.
22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
Do penance therefore for this thy wickedness; and pray to God, that perhaps this thought of thy heart may be forgiven thee.
23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
For I see thou art in the gall of bitterness, and in the bonds of iniquity.
24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
Then Simon answering, said: Pray you for me to the Lord, that none of these things which you have spoken may come upon me.
25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
And they indeed having testified and preached the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the gospel to many countries of the Samaritans.
26 А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
Now an angel of the Lord spoke to Philip, saying: Arise, go towards the south, to the way that goeth down from Jerusalem into Gaza: this is desert.
27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
And rising up, he went. And behold a man of Ethiopia, an eunuch, of great authority under Candace the queen of the Ethiopians, who had charge over all her treasures, had come to Jerusalem to adore.
28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
And he was returning, sitting in this chariot, and reading Isaias the prophet.
29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
And the Spirit said to Philip: Go near, and join thyself to this chariot.
30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
And Philip running thither, heard him reading the prophet Isaias. And he said: Thinkest thou that thou understandest what thou readest?
31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
Who said: And how can I, unless some man shew me? And he desired Philip that he would come up and sit with him.
32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
And the place of the scripture which he was reading was this: He was led as a sheep to the slaughter; and like a lamb without voice before his shearer, so openeth he not his mouth.
33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
In humility his judgment was taken away. His generation who shall declare, for his life shall be taken from the earth?
34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
And the eunuch answering Philip, said: I beseech thee, of whom doth the prophet speak this? of himself, or of some other man?
35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
Then Philip, opening his mouth, and beginning at this scripture, preached unto him Jesus.
36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
And as they went on their way, they came to a certain water; and the eunuch said: See, here is water: what doth hinder me from being baptized?
37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
And Philip said: If thou believest with all thy heart, thou mayest. And he answering, said: I believe that Jesus Christ is the Son of God.
38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
And he commanded the chariot to stand still; and they went down into the water, both Philip and the eunuch: and he baptized him.
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
And when they were come up out of the water, the Spirit of the Lord took away Philip; and the eunuch saw him no more. And he went on his way rejoicing.
40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.
But Philip was found in Azotus; and passing through, he preached the gospel to all the cities, till he came to Caesarea.
